Внутрішня система забезпечення якості освіти (ВСЗЯО): з чого почати завучу
Розбудова ВСЗЯО — один із ключових напрямів управлінської діяльності в умовах Нової української школи. Для заступника директора з навчально-виховної роботи це — не лише вимога нормативних документів, а й реальний інструмент підвищення якості освіти в закладі. Нижче — покроковий алгоритм для ефективного старту:
Ознайомлення з нормативною базою
Ознайомлення з нормативною базою — перший і обов’язковий крок у розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) в закладі освіти. Заступнику директора необхідно ґрунтовно вивчити всі законодавчі акти та рекомендації, що регламентують організацію та впровадження цієї системи, адже саме вони визначають її зміст, структуру та основні підходи до реалізації.
Передусім потрібно опрацювати Закон України «Про освіту», де у статті 41 закладено основні вимоги до системи забезпечення якості освіти. Зокрема, визначено, що внутрішня система має бути спрямована на постійне вдосконалення освітньої діяльності, забезпечення якості освітніх послуг, прозорість, академічну доброчесність і підзвітність закладу освіти.
Також слід звернути увагу на Постанову Кабінету Міністрів України № 800 від 09.08.2017 року, яка затверджує Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти. Саме цей документ визначає критерії, за якими оцінюється якість освітньої діяльності під час інституційного аудиту, і відповідно до яких потрібно будувати внутрішню систему забезпечення якості.
Варто вивчити також Порядок здійснення інституційного аудиту закладів освіти (Наказ ДСЯО № 01-11/1 від 09.01.2020 року), що детально описує механізми зовнішнього оцінювання діяльності школи. Він дозволяє зрозуміти, за якими напрямами та критеріями оцінюватиметься діяльність закладу під час перевірок Державної служби якості освіти.
Не менш важливим є лист МОН № 1/9-595 від 30.09.2021 року «Щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти». Цей документ містить конкретні рекомендації щодо етапів побудови ВСЗЯО, визначає чотири напрями, які слід врахувати:
- Освітнє середовище;
- Система оцінювання результатів навчання учнів;
- Педагогічна діяльність;
- Управлінська діяльність.
Крім того, потрібно ознайомитися з Концепцією Нової української школи, яка наголошує на формуванні якісного освітнього середовища та забезпеченні рівного доступу до якісної освіти для всіх учнів. Цей документ формує ідеологічне підґрунтя для усіх новацій в освітньому процесі.
Важливо також використовувати Методичні рекомендації та посібники, підготовлені Державною службою якості освіти України та регіональними службами, що містять практичні поради, зразки документів і приклади успішної реалізації ВСЗЯО в інших школах.
Отже, системне ознайомлення з цими документами дозволяє завучу:
- чітко розуміти вимоги до якості освіти;
- знати критерії та індикатори, які оцінюватиме ДСЯО під час аудиту;
- грамотно спланувати заходи для розбудови внутрішньої системи;
- розробити локальні акти закладу, які регламентуватимуть роботу у сфері якості освіти.
Це створює підґрунтя для свідомого планування та організації якісного освітнього процесу, орієнтованого на потреби учнів, батьків та громади.
Добірка посилань на нормативні документи та методична пам’ятка з переліком обов’язкових джерел для роботи завуча.
Створення робочої групи ВСЗЯО
Одним із перших практичних кроків до розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) є створення робочої групи в закладі освіти. Для заступника директора це — важливе організаційне завдання, адже саме ця група забезпечує планування, координацію та моніторинг усіх процесів, що стосуються якості освіти у школі.
| ✅ 1.Обґрунтування необхідності | Створення робочої групи передбачено рекомендаціями МОН та Державної служби якості освіти України. Робоча група є тимчасовим або постійним консультативно-дорадчим органом, який допомагає адміністрації організувати внутрішню систему якісно, прозоро і результативно. |
| ✅ 2. Наказ про створення робочої групи Першим кроком завуч готує проєкт наказу директора про створення робочої групи з питань розбудови ВСЗЯО. | У наказі визначаються: склад групи; голова (часто — заступник директора); завдання та функції; терміни виконання основних етапів роботи. |
| ✅ 3. Формування складу групи | До складу робочої групи доцільно включити представників різних учасників освітнього процесу: Адміністрація — заступники директора; Педагогічний колектив — вчителі різних предметів, класні керівники; Психолог — для оцінки психологічного клімату та безпечного середовища; Голова методичної ради або методист; Представники учнівського самоврядування (для старших класів); Батьківська громадськість — як представники замовників освітньої послуги. |
| ✅ 4. Завдання робочої групи | Робоча група отримує чіткі завдання: Вивчити нормативну базу з питань якості освіти. Провести діагностику та самооцінювання діяльності школи. Визначити сильні та слабкі сторони освітнього процесу. Розробити Програму розбудови ВСЗЯО. Розробити систему внутрішнього моніторингу якості освіти. Проводити регулярний аналіз результатів і вносити пропозиції для вдосконалення. |
| ✅ 5. Організація роботи | Скликаються засідання робочої групи (орієнтовно 3-4 рази на рік). Ведуться протоколи засідань. За кожним напрямом призначаються відповідальні члени. Визначається графік контрольних заходів, опитувань, аналізів. |
| ✅ 6. Документаційний супровід | Аналітичні довідки за результатами роботи. Наказ про створення робочої групи. Положення або протокол про склад і функції. Програма дій або план заходів. Протоколи засідань. |
Робоча група ВСЗЯО — це командний механізм управління якістю освіти у школі. Її створення забезпечує системність, залучення всіх учасників освітнього процесу та підвищує довіру до рішень адміністрації.
Проведення самооцінювання закладу
Самооцінювання — це системний, усвідомлений та цілеспрямований процес внутрішнього аналізу діяльності закладу освіти з метою визначення його сильних і слабких сторін, оцінки відповідності встановленим стандартам і критеріям якості освіти. Для заступника директора з навчально-виховної роботи це — один із ключових інструментів розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО).
| 1. Мета самооцінювання | Визначити реальний стан освітнього процесу в закладі.Виявити проблемні зони та ресурси для розвитку.Обґрунтувати план заходів для підвищення якості освіти.Підготуватися до зовнішнього інституційного аудиту. |
| 2. Напрями самооцінювання | Згідно з рекомендаціями МОН та ДСЯО, самооцінювання здійснюється за такими основними напрямами: Освітнє середовище (матеріально-технічне забезпечення, комфортність, безпека). Система оцінювання результатів навчання учнів (прозорість, об’єктивність, різноманітність форм). Педагогічна діяльність (професійний рівень вчителів, методики, інновації). Управлінська діяльність (ефективність організації освітнього процесу, комунікація, документообіг). |
| 3. Підготовчий етап | Створення або активізація робочої групи ВСЗЯО. Ознайомлення педагогів із метою та алгоритмом самооцінювання. Визначення інструментів (анкети, опитування, спостереження, аналіз документації). Планування термінів проведення. |
| 4. Збір інформації | Проведення анкетування серед учнів, вчителів, батьків щодо різних аспектів освітнього процесу. Спостереження за уроками, позакласною діяльністю. Аналіз навчальних досягнень та звітної документації. Вивчення матеріально-технічного забезпечення. |
| 5. Аналіз отриманих даних | Обробка результатів опитувань та спостережень. Визначення показників відповідності нормативним вимогам. Формування переліку сильних сторін і проблемних аспектів. |
| 6. Формування висновків і рекомендацій | Підготовка аналітичної довідки з результатами самооцінювання. Розробка пропозицій щодо вдосконалення освітнього процесу. Представлення звіту на засіданні педагогічної ради або методичної комісії. |
| 7. Впровадження змін і моніторинг | Включення рекомендацій у програму розбудови ВСЗЯО. Організація заходів для усунення виявлених недоліків. Встановлення періодичного моніторингу для оцінки ефективності змін. |
| 8. Документування | План заходів з покращення. Протоколи засідань робочої групи. Анкетні листи та їх результати. Аналітична довідка. |
Самооцінювання — це не формальність, а дієвий механізм внутрішньої роботи закладу для системного покращення якості освіти. Завуч як координатор цього процесу має забезпечити його прозорість, об’єктивність і залученість усіх учасників освітнього процесу.
Складання карти сильних і слабких сторін
Складання карти сильних і слабких сторін закладу освіти є одним із ключових етапів формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО). Для завуча ця робота має особливе значення, адже вона дозволяє глибше зрозуміти реальний стан освітнього процесу, окреслити перспективи розвитку закладу та визначити конкретні напрями вдосконалення.
Перший крок у цьому процесі — збирання та аналіз інформації, отриманої в результаті самооцінювання, внутрішнього моніторингу, опитувань учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків), спостережень за уроками, аналізу документації та навчальних результатів. Важливо, щоб завуч залучив до цієї роботи робочу групу ВСЗЯО, методичні об’єднання вчителів та інших зацікавлених осіб для забезпечення об’єктивності та всебічності аналізу.
Наступний етап — систематизація зібраних даних за основними напрямами діяльності закладу: освітнє середовище, педагогічна діяльність, система оцінювання результатів навчання, управлінська діяльність. Для кожного напряму необхідно чітко визначити, що заклад робить успішно (сильні сторони), а що потребує поліпшення (слабкі сторони). Наприклад, серед сильних сторін можуть бути вказані високий рівень професіоналізму вчителів, застосування інноваційних технологій, комфортне і безпечне освітнє середовище. До слабких — недостатнє використання інформаційно-комунікаційних технологій, невисока мотивація окремих учнів до навчання, потреба в оновленні матеріально-технічної бази.
Для зручності та наочності ці дані доцільно оформити у вигляді таблиці або матриці, де напроти кожного напряму будуть зазначені сильні й слабкі сторони. Така форма дозволяє швидко оцінити загальну картину та визначити, які сфери потребують першочергової уваги та ресурсів.
Завуч має організувати обговорення створеної карти на засіданні педагогічної ради або робочої групи, аби залучити колектив до спільного аналізу та уточнення даних. Це сприятиме формуванню командної відповідальності за якість освіти у закладі.
Карта сильних і слабких сторін стає важливою основою для подальшого планування роботи, розробки Програми розбудови ВСЗЯО, визначення пріоритетних завдань у підвищенні якості освіти. Вона також дозволяє ефективно планувати заходи професійного розвитку педагогів, модернізацію освітнього середовища та вдосконалення управлінських підходів.
Таким чином, завуч, організувавши процес складання карти, створює дієвий інструмент стратегічного управління якістю освіти, що дозволяє не лише діагностувати стан справ, а й ефективно планувати розвиток закладу відповідно до реальних потреб і можливостей.
Розроблення Програми розбудови ВСЗЯО
Розроблення Програми розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) — це стратегічний крок для кожного закладу освіти, що спрямований на створення системного механізму постійного вдосконалення якості освітнього процесу. Завуч відіграє у цьому процесі ключову роль як координатор і організатор, який забезпечує послідовність та якість підготовки документу.
Робота над Програмою починається з аналізу нормативної бази: законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», положень про інституційний аудит та рекомендацій Державної служби якості освіти України. Водночас важливо врахувати результати проведеного самооцінювання та карти сильних і слабких сторін закладу, які дозволяють визначити реальні потреби й ресурси для вдосконалення.
Наступним кроком є створення робочої групи, до складу якої доцільно включити представників адміністрації, вчителів, психолога, представників батьківської громади та, за потреби, учнівського самоврядування. Це забезпечує всебічність підходу до розроблення Програми.
Програма має чітку структуру, яка включає:
- Вступ, де визначаються підстави для розроблення документу, мета і завдання програми.
- Аналіз стану забезпечення якості освіти у закладі на основі даних самооцінювання.
- Цілі та завдання програми, сформульовані відповідно до основних напрямів: освітнє середовище, педагогічна діяльність, система оцінювання, управлінська діяльність.
- Перелік заходів, які планується реалізувати для досягнення поставлених цілей, із визначенням термінів виконання, відповідальних осіб, необхідних ресурсів.
- Очікувані результати та критерії оцінювання ефективності впровадження програми.
- Моніторинг і коригування, які передбачають регулярний перегляд програми за результатами проміжного оцінювання.
Важливо, щоб кожне завдання у програмі було конкретним, вимірюваним, досяжним, релевантним і обмеженим у часі (SMART-критерії). Це дозволяє забезпечити реалістичність та ефективність її виконання.
Після розроблення Програма обговорюється педагогічною радою, вноситься на затвердження директору закладу і включається до річного плану роботи школи. Завуч забезпечує організацію реалізації заходів програми, здійснює моніторинг виконання та ініціює коригування при потребі.
Таким чином, розроблення Програми розбудови ВСЗЯО — це не лише формальний документ, а реальний інструмент стратегічного планування розвитку якості освіти в закладі. Це жива система, що потребує постійного аналізу, оновлення та спільної роботи всіх учасників освітнього процесу під чітким керівництвом адміністрації та завуча.
📁 Програма є додатком до річного плану роботи школи.
завантажити положення
Впровадження системи внутрішнього моніторингу
Впровадження системи внутрішнього моніторингу якості освіти є одним із ключових етапів розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) в закладі. Для заступника директора цей процес починається з чіткого планування та організації регулярного збору, аналізу і використання інформації про якість освітнього процесу з метою його безперервного вдосконалення.
Перш за все, необхідно визначити основні напрямки моніторингу, які відповідають ключовим складовим якості освіти: освітньому середовищу, педагогічній діяльності, системі оцінювання результатів навчання та управлінській діяльності. Кожен із цих напрямів повинен мати конкретні показники та індикатори, за якими буде здійснюватися оцінка.
Далі слід розробити або адаптувати інструменти збору інформації — анкети для учнів, батьків, вчителів; контрольні зрізи знань; протоколи спостережень уроків; аналіз документів; опитування та інші методи. Важливо, щоб ці інструменти були зрозумілі, зручні у використанні та відповідали поставленим цілям моніторингу.
Організація системи внутрішнього моніторингу передбачає створення графіка проведення заходів, розподіл відповідальності серед членів робочої групи або педагогічного колективу, а також налагодження чіткої системи фіксації результатів. Завуч як координатор має забезпечити, щоб усі етапи — від збору даних до їх аналізу і висвітлення результатів — були системними та прозорими для всіх учасників освітнього процесу.
Після збору інформації важливо провести ґрунтовний аналіз отриманих даних, порівняти їх із встановленими стандартами та показниками, визначити тенденції, сильні та проблемні зони. Результати моніторингу слід узагальнити в аналітичних довідках, які стануть підставою для прийняття управлінських рішень, коригування освітньої діяльності, планування підвищення кваліфікації педагогів, удосконалення освітнього середовища.
Особливу увагу необхідно приділити зворотному зв’язку: результати моніторингу мають бути доведені до відома педагогів, учнів, батьків у доступній формі. Це підвищує довіру до системи, стимулює активну участь у процесі вдосконалення якості освіти.
Завершальним етапом є впровадження заходів для усунення виявлених недоліків та подальший регулярний моніторинг, що дозволяє оцінювати ефективність змін і підтримувати динаміку підвищення якості освіти.
Таким чином, система внутрішнього моніторингу є безперервним циклом, що включає планування, збір інформації, аналіз, прийняття рішень та їх реалізацію. Завуч виступає ключовим організатором цього процесу, сприяючи формуванню культури якості в закладі освіти та забезпеченню високого рівня навчально-виховної роботи.
Визначення індикаторів якості
Визначення індикаторів якості освіти — це один із фундаментальних кроків у створенні ефективної внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО). Індикатори якості — це конкретні, вимірювані показники, які відображають стан різних аспектів освітнього процесу і дозволяють оцінити його ефективність.
Перш за все, завучу необхідно спиратися на нормативні документи та рекомендації Міністерства освіти і науки України, а також на результати самооцінювання закладу, щоб визначити ключові напрями, за якими слід встановлювати індикатори. Зазвичай індикатори розподіляють за основними складовими якості освіти: освітнє середовище, педагогічна діяльність, система оцінювання результатів навчання, управлінська діяльність.
Для кожного напрямку формують конкретні індикатори, які можуть бути як кількісними, так і якісними. Наприклад, для освітнього середовища це можуть бути: рівень оснащеності навчальними матеріалами, кількість комп’ютерів на учня, показники безпеки та комфортності приміщень. Для педагогічної діяльності — частка вчителів, які проходять курси підвищення кваліфікації, відсоток впровадження інтерактивних методів навчання, результати моніторингу уроків. Для системи оцінювання — наявність затверджених критеріїв, кількість різних форм контролю знань, прозорість оцінювання. Для управлінської діяльності — своєчасність ведення документації, рівень комунікації між учасниками освітнього процесу, залучення батьків до прийняття рішень.
Індикатори мають бути зрозумілими, конкретними, вимірюваними і такими, що реально відображають якість у визначеній сфері. Вони повинні слугувати основою для збору даних під час внутрішнього моніторингу, самооцінювання та формування аналітичних висновків.
Визначення індикаторів якості також передбачає їх періодичний перегляд та коригування залежно від змін у законодавстві, технологіях, педагогічних підходах та потребах закладу. Таким чином, індикатори мають бути живим інструментом, що сприяє постійному вдосконаленню освітнього процесу.
Роль завуча в цьому процесі полягає у координації роботи з визначення, затвердження та впровадження індикаторів, забезпеченні їх розуміння серед педагогічного колективу та контролі за використанням у системі внутрішнього моніторингу якості освіти.
Завдяки чітко визначеним індикаторам школа може ефективно оцінювати власну діяльність, вчасно реагувати на проблеми і послідовно підвищувати рівень освіти, що надається учням.
Налагодження інформаційної відкритості
Налагодження інформаційної відкритості в закладі освіти є важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО). Відкритість інформації сприяє формуванню довіри між адміністрацією, педагогічним колективом, учнями та батьками, забезпечує прозорість управлінських рішень і підвищує рівень залученості всіх учасників освітнього процесу.
Для завуча першочерговим завданням є створення чіткої системи інформування, яка включає регулярне і доступне донесення важливої інформації щодо якості освіти, результатів моніторингу, планів розвитку та інших аспектів діяльності школи.
Важливо розробити і впровадити механізми комунікації, які охоплюють різні канали: офіційний сайт закладу, інформаційні стенди, розсилки електронною поштою, соціальні мережі, зустрічі з батьками, педагогічні ради та збори колективу. Кожен канал повинен мати своє призначення і формат подачі інформації, відповідно до аудиторії.
Особливу увагу слід приділити доступності інформації: вона має бути зрозумілою, своєчасною та повною. Наприклад, результати самооцінювання, звіти про внутрішній моніторинг, план заходів з удосконалення якості освіти мають бути оприлюднені у вигляді, зручному для сприйняття різними групами учасників.
Крім того, варто налагодити зворотній зв’язок — канали, через які педагоги, учні та батьки можуть ставити питання, висловлювати пропозиції або звертатися з проблемами. Це може бути електронна пошта, тематичні зустрічі, анкети або спеціальні години прийому.
Завуч у цьому процесі виконує роль координатора, який контролює системність і регулярність інформаційних потоків, організовує підготовку матеріалів, а також слідкує за дотриманням політики відкритості відповідно до вимог законодавства і внутрішніх правил закладу.
Налагоджена інформаційна відкритість сприяє підвищенню рівня довіри до управлінських рішень, формує партнерські відносини у шкільній спільноті і створює умови для спільного розвитку і вдосконалення якості освіти.
Проведення навчання для педагогів
Проведення навчання для педагогів у межах розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) є надзвичайно важливим етапом, що сприяє підвищенню професійної майстерності вчителів і впровадженню сучасних педагогічних підходів. Завуч у цій роботі виступає як організатор і координатор, забезпечуючи системність, актуальність і результативність навчальних заходів.
Перш за все, потрібно провести діагностику потреб педагогічного колективу у підвищенні кваліфікації — виявити, які знання, навички та компетентності потребують розвитку для успішної реалізації програм і стандартів освіти. Це можна зробити за допомогою опитувань, анкет, інтерв’ю або аналізу результатів навчальної діяльності.
Наступним кроком є планування навчальних заходів: тренінгів, семінарів, вебінарів, майстер-класів, консультацій. План має враховувати актуальні теми, наприклад, нові методики навчання, використання ІКТ в освіті, особливості оцінювання, інклюзія, формування ключових компетентностей учнів. Важливо також залучати досвідчених фахівців — як внутрішніх (методистів, старших вчителів), так і зовнішніх експертів.
Проведення навчання потребує чіткої організації: визначення дати, місця, тривалості, розподілу ролей, підготовки необхідних матеріалів і технічного забезпечення. Під час заходів слід заохочувати активну участь педагогів, використання інтерактивних методів, обмін досвідом.
По завершенню навчання важливо провести оцінку його ефективності — збір відгуків учасників, аналіз досягнутих результатів і впровадження отриманих знань у практику. Результати навчання потрібно фіксувати у відповідній документації та враховувати при плануванні подальшої професійної підтримки.
Таким чином, системне проведення навчання педагогів — це не лише виконання формальної вимоги, а й потужний механізм удосконалення освітнього процесу, підвищення мотивації вчителів та покращення якості освіти в цілому. Завуч, як ініціатор і координатор цих заходів, відіграє ключову роль у формуванні культури професійного розвитку у закладі.
Аналіз результатів та коригування програми
Аналіз результатів та коригування Програми розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) є завершальним і водночас безперервним етапом у її реалізації. Для завуча цей процес має важливе стратегічне значення, оскільки дозволяє оцінити ефективність вжитих заходів, визначити досягнуті результати та спланувати подальші кроки розвитку закладу.
Першим кроком у цьому процесі є організація збору даних щодо виконання заходів, запланованих у Програмі. Завуч координує підготовку звітів відповідальних осіб, аналізує інформацію внутрішнього моніторингу, результати самооцінювання, опитувань серед педагогів, учнів, батьків, а також враховує динаміку освітніх результатів та ефективність управлінських рішень.
На основі зібраних даних завуч разом із робочою групою ВСЗЯО проводить ґрунтовний аналіз, порівнюючи фактичні досягнення із запланованими цілями та показниками. Особливу увагу слід приділити виявленню причин, які могли завадити реалізації окремих заходів, а також аналізу впливу впроваджених змін на якість освітнього процесу.
Після аналітичного етапу розробляються пропозиції щодо вдосконалення Програми. Це може передбачати:
- оновлення цілей і завдань із урахуванням нових викликів чи пріоритетів;
- внесення змін до заходів або додавання нових;
- коригування строків реалізації;
- уточнення відповідальних осіб;
- перегляд необхідних ресурсів.
Коригування Програми має бути погоджене із директором закладу та затверджене наказом. Оновлений варіант Програми слід довести до відома всіх учасників освітнього процесу, щоб забезпечити прозорість і залученість до її виконання.
Важливо, щоб аналіз та коригування проводились не лише наприкінці навчального року, а й регулярно упродовж року — це дозволить оперативно реагувати на зміни, покращувати управлінські рішення та забезпечувати поступовий розвиток якості освіти.
Таким чином, завуч забезпечує постійний цикл удосконалення Програми розбудови ВСЗЯО: аналіз → коригування → впровадження → моніторинг → новий аналіз, що є запорукою ефективного управління якістю освіти у закладі.
Завантажити пакет документів
Коригування Програми ВСЗЯО — це адаптація системи управління якістю до нових потреб, викликів та ресурсів закладу.
з «Абетки для директора» ДСЯО
Визначення:
Аналіз результатів і коригування Програми ВСЗЯО — це процес оцінки досягнень та внесення змін для ефективного підвищення якості освіти.
