Новий Порядок реагування на булінг у 2026 році: що змінилося та як підготувати заклад освіти
У 2026 році заклади освіти України працюють за оновленими правилами реагування на випадки булінгу (цькування) та інших проявів насильства. Наказом Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року № 961 внесено зміни до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2026 року за № 1078/46472.
Оновлений Порядок важливий тим, що змінює сам підхід до організації роботи закладу освіти. Йдеться не лише про те, як діяти після отримання заяви про булінг, а про створення цілісної системи запобігання насильству, своєчасного виявлення ризиків, реагування, підтримки постраждалих та недопущення повторних випадків.
Документ визначає процедури, заходи та дії учасників освітнього процесу, спрямовані на своєчасне подання і розгляд повідомлень про прояви насильства, реагування на них, надання допомоги постраждалим, прийняття відповідних рішень та запобігання повторенню таких випадків.
Для керівника школи це означає необхідність переглянути локальні документи, механізми подання повідомлень, порядок їх реєстрації, роботу комісії, взаємодію з батьками та алгоритми психологічної підтримки.
Що передбачає новий Порядок
Оновлений документ розглядає булінг у ширшому контексті насильства в освітньому середовищі. Булінг визначено як психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється щодо дитини або іншого учасника колективу закладу освіти та порушує його права, свободи й законні інтереси.
Водночас важливо розрізняти поняття насильства і булінгу. За новими правилами ознакою булінгу є саме систематичність. Насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два і більше разів протягом 12 місяців від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня першого насильства — незалежно від того, чи було про нього повідомлено.
Отже, школа не повинна чекати, поки ситуація перетвориться на повторюваний випадок булінгу. Виявлення першого прояву насильства має стати підставою для реагування та аналізу ризиків.
Від булінгу — до системи протидії насильству
Одним із ключових акцентів нового Порядку є створення в закладі освіти цілісної системи запобігання та протидії насильству.
Така система має бути закріплена у положенні закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми. Положення розробляється з урахуванням нового Порядку, Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, а також інших нормативних актів, зазначених у документі.
Це означає, що профілактична робота не повинна обмежуватися проведенням окремих тематичних уроків, виховних годин або інформаційних кампаній.
Профілактика має стати постійним процесом, у межах якого школа:
- визначає потенційні ризики виникнення насильства;
- виявляє ознаки та прояви насильства;
- визначає необхідні заходи реагування;
- працює над усуненням причин і передумов небезпечної поведінки;
- формує культуру ненасильницької комунікації;
- забезпечує підтримку дітей та інших учасників освітнього процесу.
Саме системність є одним із головних орієнтирів оновленого документа.
Які ознаки має вміти помічати педагог
Важлива складова профілактики — своєчасне виявлення змін у поведінці дитини.
Порядок містить перелік проявів, які можуть свідчити про можливе насильство. Серед них — замкнутість, тривожність, страх, агресивність, різка зміна звичної поведінки, ізоляція від колективу, уникнення спілкування, зниження здатності до концентрації уваги, пропуски навчальних занять або небажання відвідувати заклад освіти.
Для педагогічного працівника це важливий сигнал: окрему зміну поведінки не варто автоматично трактувати як доказ булінгу, але її необхідно сприймати як можливу ознаку проблеми, яка потребує уваги.
Наприклад, якщо дитина раніше активно взаємодіяла з однокласниками, а згодом почала уникати спілкування, регулярно пропускати заняття або демонструвати страх перед окремими учасниками освітнього процесу, педагог має звернути увагу на ситуацію та діяти відповідно до встановленого алгоритму.
Хто повинен повідомляти про можливий випадок
Новий Порядок передбачає, що будь-який працівник закладу освіти, здобувач освіти або інший учасник освітнього процесу, який помітив прояви, що можуть свідчити про насильство, або виявив його ознаки, повинен повідомити керівника закладу освіти.
Повідомлення може бути усним або письмовим, у тому числі анонімним. Якщо насильство підозрюється з боку керівника закладу освіти, повідомлення подається засновнику або відповідному органу управління освітою.
Це суттєво підвищує вимоги до доступності механізму повідомлення. Учасник освітнього процесу має розуміти:
- кому повідомити про проблему;
- у якій формі це можна зробити;
- чи можна повідомити анонімно;
- хто реєструє повідомлення;
- що відбуватиметься після його подання.
Як школа має організувати прийом повідомлень
Керівник закладу освіти повинен забезпечити функціонування механізму подання повідомлень про підозру на випадок насильства.
Документ передбачає можливість використання різних каналів: телефонного зв’язку, електронної пошти, скриньки для паперових повідомлень тощо. За бажанням особи повідомлення може бути анонімним. Перелік способів подання та отримання повідомлень має бути визначений у положенні закладу освіти.
Тому закладу освіти варто не просто формально передбачити можливість звернення, а зробити цей механізм зрозумілим і доступним.
Наприклад, на сайті школи можна розмістити окремий розділ із інформацією:
«Як повідомити про булінг або насильство»
У ньому доцільно зазначити способи звернення, відповідальну особу та порядок подальшого розгляду повідомлення.
Що відбувається після отримання повідомлення
Кожне повідомлення, яке надходить до керівника закладу освіти, реєструється в день його надходження. Якщо воно надійшло у неробочий або позаробочий час, реєстрація здійснюється в перший наступний робочий день.
Протягом однієї доби з дня реєстрації керівник зобов’язаний розглянути повідомлення.
Це означає, що адміністрації закладу необхідно мати чітко організований внутрішній механізм роботи з повідомленнями. Не варто залишати такі питання на розсуд окремого працівника або діяти ситуативно.
Особливо важливо забезпечити належну фіксацію отриманих звернень та дотримання конфіденційності інформації.
Невідкладні дії у разі виявлення ознак насильства
Якщо виявлено ознаки насильства, керівник закладу має діяти невідкладно.
Не пізніше трьох годин із часу виявлення ознак насильства необхідно вжити заходів для припинення насильства та унеможливлення його повторення, повідомити батьків дитини, а також письмово поінформувати уповноважений підрозділ Національної поліції та службу у справах дітей із одночасним інформуванням відповідних органів соціального захисту. За потреби викликається екстрена медична допомога.
Крім того, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання повідомлення керівник має скликати засідання комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми.
Для адміністрації школи це означає необхідність заздалегідь підготувати алгоритм дій та розподілити відповідальність між працівниками.
Важливе уточнення щодо повноважень комісії
Одна з принципових норм оновленого Порядку стосується ролі комісії.
Факт вчинення булінгу встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили. Встановлення такого факту не є метою чи завданням комісії.
Комісія має діяти передусім у площині реагування, захисту дитини, визначення необхідних заходів підтримки та запобігання повторенню насильства.
Її рішення повинні прийматися з дотриманням принципу найкращих інтересів дитини. Дитина має право бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості.
Ця норма вимагає від закладу освіти особливо уважного ставлення до процедури спілкування з дитиною.
Право дитини бути почутою
Участь дитини в розгляді ситуації не повинна перетворюватися на додаткове психологічне навантаження.
Порядок передбачає, що вислуховування дитини на засіданні комісії здійснюється безпосередньо у присутності батьків або їхніх представників та за участю практичного психолога або соціального педагога.
Батьки можуть надати письмову згоду на проведення вислуховування без їхньої участі. Дитина також може надати письмову інформацію про факти насильства або інші відомі їй обставини. Факт вислуховування, форма його проведення та основний зміст позиції дитини підлягають фіксації.
Отже, закладу освіти необхідно подбати не лише про формальне дотримання процедури, а й про безпечні умови спілкування з дитиною.
Новий акцент — профілактика
Оновлений Порядок визначає запобігання та протидію насильству як постійний системний процес.
Його завданнями є визначення необхідних заходів і способів запобігання насильству, виявлення проявів та ризиків, а також реалізація заходів для усунення цих ризиків.
Таким чином, сучасна школа має працювати не за принципом «сталася проблема — реагуємо», а за принципом «виявляємо ризики — запобігаємо — реагуємо — підтримуємо — контролюємо результат».
Це потребує включення питань безпеки до щоденної діяльності закладу.
Якою має бути профілактична робота
Порядок визначає низку принципів, на яких має ґрунтуватися діяльність школи. Серед них — найкращі інтереси дитини, недискримінація, ненасильницька поведінка, партнерство педагогів і батьків, особистісно орієнтований підхід, розвиток соціального та емоційного інтелекту, гендерна рівність та участь учасників освітнього процесу в прийнятті рішень.
Практично це означає, що профілактика булінгу повинна виходити за межі інформаційних плакатів і разових виховних заходів.
Ефективними складовими системи можуть бути:
- регулярне вивчення психологічної безпеки освітнього середовища;
- робота класних керівників із питаннями взаємоповаги;
- розвиток навичок ненасильницької комунікації;
- навчання педагогів розпізнавати ризики;
- доступна психологічна підтримка;
- співпраця з батьками;
- залучення учнівського самоврядування;
- аналіз повторюваних конфліктних ситуацій;
- моніторинг результативності профілактичних заходів.
Культура діалогу як інструмент профілактики
Новий Порядок прямо орієнтує заклади освіти на формування ненасильницьких моделей поведінки, культури діалогу та безконфліктної комунікації.
Окремо наголошується на можливості залучення органів учнівського самоврядування до реалізації превентивних заходів.
Тому учні мають бути не лише об’єктами профілактичної роботи, а й активними учасниками формування безпечного середовища.
Наприклад, учнівське самоврядування може долучатися до створення правил взаємоповаги, інформаційних кампаній, обговорення проблем комунікації в класах та розроблення ініціатив, спрямованих на підтримку позитивного психологічного клімату.
Заходи виховного впливу: новий підхід
Оновлено також Порядок застосування заходів виховного впливу.
Його мета — не лише вплинути на поведінку кривдника, а й відновити та нормалізувати відносини між учасниками ситуації, запобігти повторенню насильства та забезпечити загальну профілактику.
Заходи мають забезпечувати корекцію поведінки, психологічну допомогу та підтримку постраждалій особі й свідкам.
При цьому особливе значення має принцип «не нашкодь». Заплановані заходи не повинні погіршувати психологічний стан учасників або призводити до повторної травматизації. Головним результатом має бути забезпечення права дитини на безпечне освітнє середовище.
Чи можна примиряти сторони
Окремої уваги потребує питання примирення.
Застосування заходів, спрямованих на примирення сторін, допускається лише за добровільною згодою постраждалої дитини та її законних представників, за відсутності ризику повторного насильства або шкоди та з урахуванням висновку практичного психолога, якщо він є.
Отже, примирення не може бути автоматичним рішенням школи в кожній конфліктній ситуації.
Перш ніж пропонувати такий формат, необхідно оцінити безпеку дитини та можливі психологічні наслідки.
Роль психолога і соціального педагога
У новій системі важлива роль відводиться практичному психологу та соціальному педагогу.
Їхня робота може охоплювати діагностику рівня психологічної безпеки, аналіз її динаміки, розроблення заходів підтримки постраждалої дитини та кривдника, консультативну допомогу учасникам освітнього процесу, а також розроблення і реалізацію профілактичних заходів.
Тому адміністрації важливо забезпечити реальне включення психологічної служби в систему протидії насильству, а не обмежувати її участь формальним членством у відповідній комісії.
Підтримка постраждалої дитини
Одне з головних завдань закладу освіти після виявлення насильства — не допустити повторної травматизації дитини.
Порядок застосування заходів виховного впливу передбачає психологічну допомогу і підтримку не лише постраждалій особі, а й свідкам та, за необхідності, дитині, яка вчинила насильство.
Діти, які вчинили булінг або щодо яких його вчинено, мають право на соціально-психологічну реабілітацію відповідно до законодавства.
Це демонструє важливу зміну підходу: школа має не просто зафіксувати проблему, а організувати подальший супровід і оцінити, чи справді вжиті заходи дали результат.
Як підготувати заклад освіти до роботи за новими правилами
Підготовку до роботи за оновленим Порядком доцільно проводити комплексно.
1. Переглянути локальні документи
Насамперед адміністрації варто перевірити, чи відповідає чинне положення закладу про запобігання та протидію насильству новим вимогам.
Необхідно також узгодити локальні документи між собою, щоб працівники не отримували суперечливих алгоритмів дій.
2. Визначити зрозумілий механізм повідомлення
У закладі мають бути визначені способи подання повідомлень: усний, письмовий, електронний та інші передбачені положенням способи.
Учасники освітнього процесу повинні знати, до кого звертатися та як це зробити.
3. Призначити відповідальних осіб
Керівнику потрібно визначити працівника, відповідального за реєстрацію та облік повідомлень про можливі випадки насильства.
Важливо, щоб відповідальні працівники знали не лише свої посадові обов’язки, а й послідовність дій у конкретній ситуації.
4. Підготувати алгоритм реагування
Доцільно мати короткий внутрішній алгоритм:
виявлення → повідомлення → реєстрація → первинний розгляд → невідкладні заходи → інформування відповідних органів → скликання комісії → підтримка дитини → заходи виховного впливу → моніторинг результатів.
Такий алгоритм допоможе уникнути хаотичних дій у стресовій ситуації.
5. Провести навчання педагогів
Педагоги мають знати:
- що може свідчити про насильство;
- як прийняти повідомлення від дитини;
- кому передати інформацію;
- як діяти при безпосередньому виявленні насильства;
- як не допустити повторної травматизації;
- як правильно взаємодіяти з батьками.
6. Поінформувати учнів і батьків
Діти та батьки повинні знати, що повідомити про можливий випадок насильства можна не лише письмово, а й усно, а передбачений Порядком механізм може передбачати анонімне повідомлення.
Інформація має бути доступною, зрозумілою та регулярно оновлюватися.
7. Переглянути роботу комісії
Комісія має діяти відповідно до визначених процедур та з урахуванням принципу найкращих інтересів дитини.
Особливу увагу потрібно приділити процедурі вислуховування дитини, документуванню процесу та плануванню подальших заходів.
8. Запровадити моніторинг
Важливо не завершувати роботу після прийняття рішення комісією.
Оновлений Порядок застосування заходів виховного впливу передбачає моніторинг їх ефективності та можливість коригування у разі необхідності.
Отже, адміністрація має перевіряти, чи справді ситуація стабілізувалася і чи зменшилися ризики повторного насильства.
Що варто перевірити адміністрації перед початком навчального року
Для практичної підготовки закладу можна використати такий перелік:
- чи оновлено положення про запобігання та протидію насильству;
- чи визначено способи подання повідомлень;
- чи забезпечена можливість анонімного звернення;
- чи визначено відповідального за реєстрацію повідомлень;
- чи поінформовані учні, батьки та працівники;
- чи підготовлений алгоритм дій працівника при виявленні насильства;
- чи визначено порядок взаємодії з батьками;
- чи готова комісія до виконання своїх завдань;
- чи забезпечено участь психолога або соціального педагога;
- чи визначені механізми психологічної підтримки;
- чи передбачено моніторинг ефективності заходів;
- чи проводиться системна профілактична робота.
Оновлений Порядок реагування на випадки булінгу у 2026 році посилює системний підхід до безпеки в закладі освіти. Його логіка полягає не лише в реагуванні на вже виявлений випадок, а у створенні середовища, в якому ризики насильства своєчасно помічають, повідомлення належно розглядають, дитину захищають, а після ситуації здійснюють подальший супровід.
Особливе значення мають доступний механізм повідомлення, можливість анонімного звернення, чіткі строки реагування, визначення ролі керівника та комісії, право дитини бути вислуханою, психологічна підтримка та моніторинг ефективності заходів.
Водночас профілактика булінгу має стати невід’ємною частиною культури закладу освіти. Школа, яка системно працює над розвитком ненасильницької комунікації, партнерством педагогів і батьків, соціально-емоційними навичками учнів та психологічною безпекою, створює значно більше можливостей для своєчасного виявлення проблем і запобігання їх повторенню.
Тому підготовка до роботи за новим Порядком — це не лише оновлення документів. Це перегляд усієї системи взаємодії в закладі освіти: від того, як дитина може повідомити про проблему, до того, як школа підтримує її після завершення розгляду ситуації.
Саме такий підхід дає змогу перетворити нормативні вимоги на реальний механізм захисту дитини та формування безпечного, здорового й психологічно комфортного освітнього середовища.
«Діяльність щодо запобігання та протидії насильству, зокрема булінгу (цькуванню), в закладі освіти має бути постійним системним процесом».
Визначення:
Новий Порядок реагування на булінг — це нормативний документ, який визначає, як заклад освіти має виявляти, реєструвати та розглядати повідомлення про насильство, захищати постраждалих, організовувати допомогу та запобігати повторенню таких випадків.
