Нові критерії оцінювання учнів: що зміниться з 2026 року

Освіта в Україні продовжує змінюватися, і однією з ключових реформ стає оновлення системи оцінювання учнів. Із 2026 року в закладах загальної середньої освіти впроваджується новий підхід до оцінювання, який відповідає ідеям Нової української школи (НУШ). Це не просто зміна критеріїв чи шкали — це зміна філософії оцінювання.

Оцінка як інструмент розвитку  

Традиційно оцінювання асоціювалося з контролем: учень виконав завдання — отримав бал. Нова система змінює цей підхід. Тепер оцінювання розглядається як інструмент підтримки навчання.

Головне питання більше не звучить «Яку оцінку поставити?», а трансформується у «Як допомогти учневі навчитися краще?». Саме тому оцінка перестає бути лише підсумком і стає частиною процесу навчання.

Що саме змінюється  

З 2026 року в освітньому процесі відбуваються такі ключові зміни:

• запроваджується єдина система оцінювання для всіх рівнів освіти;
• посилюється роль формувального оцінювання;
• чітко визначаються критерії оцінювання результатів навчання;
• розширюється використання різних шкал оцінювання (вербальної, рівневої, бальної);
• акцент переноситься з перевірки знань на оцінювання компетентностей.

Ці зміни забезпечують узгодженість підходів до оцінювання в межах усієї системи освіти.

Компетентності замість заучування  

Новий підхід базується на компетентнісній парадигмі освіти. Це означає, що оцінюванню підлягає не лише обсяг засвоєної інформації, а здатність учня застосовувати знання в реальних ситуаціях.

У центрі уваги — сформованість ключових і предметних компетентностей, зокрема:
здатність мислити критично, розв’язувати проблеми, працювати в команді, аргументувати власну позицію. Таким чином, оцінювання стає інструментом вимірювання освітніх результатів у широкому розумінні.

Формувальне оцінювання: підтримка замість контролю  

Уявімо урок, на якому учень не боїться помилитися. Він пробує, аналізує, отримує підказку, виправляється і рухається далі. Саме так працює формувальне оцінювання.

Його мета — не зафіксувати помилку, а допомогти її подолати. Учитель надає зворотний зв’язок, підказує напрям розвитку, підтримує учня. У такому середовищі оцінка перестає бути джерелом стресу і стає мотиватором.

Нові підходи до критеріїв  

Важливою зміною є деталізація критеріїв оцінювання. Вони враховують не лише результат, а й процес навчання: як учень мислить, наскільки самостійно працює, як взаємодіє з іншими.

Оцінювання стає багатовимірним і дозволяє більш точно визначити рівень навчальних досягнень. Це підвищує об’єктивність і зменшує суб’єктивний вплив.

Система оцінювання в Новій українській школі базується на чітко визначених критеріях, які забезпечують комплексний підхід до визначення навчальних досягнень учнів. Вона орієнтується не лише на перевірку знань, а й на оцінювання всієї навчальної діяльності, включаючи мислення, практичні дії, рівень самостійності та здатність до взаємодії з іншими.

В основі оцінювання лежить урахування когнітивних процесів, тобто того, як учень сприймає, розуміє, аналізує й оцінює інформацію. Водночас важливим є і характер навчальної діяльності: наскільки учень уміє застосовувати знання, виконувати завдання різного рівня складності, діяти за зразком чи самостійно знаходити способи розв’язання проблем. Значна увага приділяється рівню самостійності, адже поступовий перехід від виконання завдань під керівництвом учителя до самостійної роботи є показником навчального зростання. Не менш важливою є комунікація та взаємодія — уміння працювати в групі, висловлювати власну думку, брати участь у спільному обговоренні. Усі ці складові враховуються разом і дозволяють отримати цілісне уявлення про навчальні досягнення учня .

Оцінювання будується за рівневою структурою, яка відображає поступове зростання навчальних можливостей учня — від початкового рівня до високого. Кожен наступний рівень передбачає ускладнення діяльності: від простого відтворення інформації та виконання завдань за зразком до аналізу, узагальнення, оцінювання інформації та самостійного прийняття рішень. Такий підхід забезпечує логічну послідовність розвитку навчальних досягнень і дозволяє вчителю об’єктивно визначати рівень сформованості вмінь.

Важливою особливістю є також орієнтація на стабільність прояву результатів. Оцінюється не лише разове виконання завдання, а те, наскільки системно учень демонструє свої вміння — епізодично, у типових ситуаціях чи впевнено в різних, у тому числі нестандартних умовах. Це дає можливість відстежувати динаміку навчання та реальний поступ учня.

Таким чином, система оцінювання в НУШ базується на поєднанні кількох взаємопов’язаних складових — знань, діяльності, самостійності та взаємодії, що забезпечує об’єктивність і спрямованість оцінювання на розвиток особистості учня.

Роль учня в оцінюванні  

Сучасна школа змінює роль учня: він більше не є пасивним отримувачем оцінок. Учень стає активним учасником процесу оцінювання.

Він аналізує власні результати, навчається оцінювати себе і однокласників, усвідомлює свої сильні сторони та зони розвитку. Це формує відповідальність за власне навчання і сприяє розвитку самостійності.

Що це означає для вчителя  

Для педагога нова система оцінювання означає зміну підходів до організації уроку. Важливим стає:

• чітке планування результатів навчання;
• використання різноманітних методів оцінювання;
• надання якісного зворотного зв’язку;
• створення безпечного освітнього середовища.

Учитель виступає не лише контролером, а наставником і фасилітатором навчання.

Отже, нова система оцінювання учнів, що впроваджується з 2026 року, є важливим кроком до створення сучасної, гуманної та ефективної школи. Вона змінює роль оцінки, перетворюючи її на інструмент розвитку, підтримки та мотивації.

Це не просто нові правила — це нова культура оцінювання, у центрі якої знаходиться дитина, її можливості та її успіх.

Визначення:
Оцінювання результатів навчання — це систематичний процес виявлення, аналізу та фіксації рівня досягнення учнем очікуваних результатів, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, з метою підтримки особистісного розвитку, корекції освітнього процесу та формування підсумкових результатів.