«Освітній навігатор» МОН: куди рухається українська школа
Міністерство освіти і науки України оприлюднило інструктивно-методичні рекомендації на 2025–2026 навчальний рік у форматі «Освітнього навігатора». Документ визначає ключові пріоритети, новації та завдання для закладів загальної середньої освіти, спираючись на вимоги Державних стандартів та концепцію Нової української школи. Основний акцент зроблено на гнучкості освітнього процесу, психологічній підтримці учасників навчання та інтеграції сучасних цифрових технологій.
Одним із провідних напрямів залишається соціально-емоційне та етичне навчання (СЕЕН). Рекомендації МОН містять широкий перелік програм, курсів і методичних матеріалів, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту, комунікативних навичок та психологічної стійкості учнів і педагогів. Особливе місце відведено створенню безпечного освітнього середовища, що враховує виклики воєнного часу.
Другий важливий блок присвячено кібербезпеці та медіаграмотності. У документі наведено ресурси та проєкти, які допоможуть формувати культуру безпечної онлайн-поведінки, розвивати критичне мислення та протидіяти маніпуляціям, фейкам і дезінформації. МОН рекомендує використовувати інтерактивні курси, ігри, відеоматеріали та модельні програми для інтеграції медіаосвіти у різні предмети.
Справжнім новаторським напрямом є впровадження штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес. Рекомендації містять добірку курсів і практичних інструментів, які допоможуть учителям створювати завдання, автоматизувати рутинні процеси, генерувати ілюстрації та навчальні матеріали. При цьому наголошується на важливості етичного використання ШІ та розвитку критичного ставлення до його результатів.
Для початкової школи ключовими залишаються індивідуалізація навчання, інтегровані уроки, ранкові зустрічі та тісна співпраця з батьками. Рекомендовано активно використовувати платформи «Вивчаю — не чекаю», «КЕЧ», Wordwall, Matific для подолання освітніх втрат і підвищення мотивації дітей.
У базовій школі основою навчання стає дитиноцентризм і діяльнісний підхід. Учитель отримує широку автономію у виборі методів, змісту та форм роботи, але й більшу відповідальність за результат. Пропонується активніше впроваджувати змішане та дистанційне навчання з використанням Всеукраїнської школи онлайн і платформи Pi-stacja.
Загалом, методичні рекомендації МОН на 2025–2026 навчальний рік формують вектор розвитку освіти, де поєднуються людяність і технологічність: від турботи про емоційний стан учасників навчання до впровадження інноваційних цифрових інструментів, зокрема штучного інтелекту. Українська школа поступово стає більш гнучкою, сучасною та орієнтованою на потреби кожної дитини.
Напрями та зміни у викладанні предметів 2025–2026 н.р.
У 2025–2026 навчальному році Міністерство освіти і науки України визначає нові акценти у викладанні всіх навчальних предметів, зберігаючи основні принципи компетентнісного, діяльнісного та дитиноцентричного підходів. Рекомендації спрямовані на інтеграцію сучасних технологій, розвиток критичного мислення, медіаграмотності та формування національно-патріотичних цінностей.
У мовно-літературній галузі пріоритетом стає системне подолання освітніх втрат та розвиток мовленнєвих умінь. Для цього пропонується проводити початкову діагностику, адаптувати програми та організовувати циклічне повторення матеріалу. Українська мова та література акцентують увагу на збагаченні словникового запасу, розвитку усного і писемного мовлення, а також інтеграції елементів медіаосвіти. Із програм повністю вилучено російських авторів та твори, розширено український і світовий контекст вивчення літератури.
Математична галузь отримує більш практичне спрямування: завдання пов’язують із реальними життєвими ситуаціями, розвивають уміння застосовувати знання у практиці. Активно використовуються цифрові платформи (Matific, Pi-stacja) для тренувальних вправ і діагностики, а також елементи гейміфікації та STEM-інтеграції.
У природничій галузі (фізика, хімія, біологія, географія) основний акцент зроблено на дослідницьку діяльність та експерименти. Поряд із традиційними лабораторними роботами впроваджуються віртуальні досліди, 3D-моделі, VR та AR-технології. Значну увагу приділено формуванню екологічної компетентності та енергетичної культури учнів.
Громадянська та історична освіта посилює роль національно-патріотичного виховання, використовуючи міжпредметні зв’язки та проєктну діяльність. На уроках історії та громадянської освіти інтегруються теми медіаграмотності, критичного мислення і протидії дезінформації. Застосовуються інтерактивні методи, дискусії та аналіз джерел.
У мистецькій галузі зберігається інтегрований підхід, поєднання з іншими предметами та використання цифрових інструментів для створення музичних і візуальних проєктів. Мета — розвивати креативність, естетичний смак і здатність до самовираження.
Технологічна освіта орієнтована на STEM та STREAM-напрям, робототехніку, 3D-моделювання, програмування. У проєктній роботі рекомендується використовувати штучний інтелект для пошуку рішень та візуалізації ідей.
У здоров’язбережувальній та безпековій освіті впроваджуються курси з кібербезпеки, правил особистої та цивільної безпеки, мінної та пожежної безпеки. Підходи до фізичної культури стають гнучкішими: частину уроків можна замінювати на види рухової активності, як-от плавання чи хореографія, за наявності відповідних умов.
Таким чином, методичні рекомендації МОН на 2025–2026 н.р. формують єдиний освітній вектор, у якому поєднуються традиційні цінності та інноваційні технології. Викладання кожного предмета спрямовується на розвиток практичних умінь, критичного мислення, національної свідомості та готовності учнів діяти у складних умовах сучасного світу.
«Учитель / учителька має автономію у виборі організаційних форм, видів, методів та засобів навчальної діяльності з метою забезпечення передбачуваних Державним стандартом навчальних досягнень учнів / учениць»
Додаток до листа МОН від 30.08.2024 1.1/15776-24
Визначення:
Інструктивно-методичні рекомендації МОН на 2025–2026 навчальний рік — це нормативно-методичний документ, спрямований на забезпечення єдиних підходів до організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти відповідно до Державних стандартів, із урахуванням концепції Нової української школи, сучасних освітніх викликів та необхідності впровадження інноваційних технологій.
