Внутрішкільний контроль: суть, значення та сучасне трактування у НУШ
У сучасному освітньому просторі внутрішкільний контроль є ключовим інструментом забезпечення якості освітнього процесу. Це не лише засіб перевірки, а й важливий механізм управління, що дозволяє своєчасно виявити проблеми, скоригувати дії, підтримати вчителя та забезпечити відповідність навчального процесу державним стандартам і Концепції Нової української школи. В умовах реформування освіти та переходу до особистісно-орієнтованого навчання, внутрішкільний контроль трансформується із засобу адміністративного тиску в ефективний інструмент розвитку. Його головна функція — не контролювати заради покарання, а спрямовувати, супроводжувати і вдосконалювати освітній процес на всіх рівнях.
Визначення:
Внутрішкільний контроль передбачає не лише вивчення стану викладання, оцінювання учнів чи перевірку документації, але й глибокий аналіз, прогнозування, педагогічне консультування та пошук шляхів підвищення ефективності освітньої діяльності.
Управління внутрішкільним контролем здійснюється відповідно до річного плану роботи закладу. Його основними об’єктами є:
- реалізація освітніх програм;якість викладання предметів;
- рівень навчальних досягнень учнів;
- стан ведення шкільної документації;
- дотримання єдиного орфографічного режиму;
- ефективність виховної роботи;
- індивідуальна та групова робота з учнями;
- використання інноваційних педагогічних технологій.використання інноваційних педагогічних технологій.
Контроль проводиться у формі тематичних перевірок, спостережень за уроками, аналізу документації, співбесід з учителями, моніторингів та оцінювання результатів учнів. Результати фіксуються у вигляді аналітичних довідок, висновків, управлінських рішень, рекомендацій до методичних об’єднань чи індивідуальних консультацій.
Особливістю внутрішнього контролю в НУШ є його відкритість і партнерський характер. Він передбачає співпрацю між адміністрацією та педагогічним колективом на основі довіри, професійної взаємодії та спільного аналізу проблем. Це створює умови для рефлексії, самовдосконалення вчителя, впровадження інновацій, підтримки педагогічної ініціативи.
Ефективний внутрішкільний контроль — це не епізодична перевірка, а системна, послідовна діяльність, що має стратегічну мету: забезпечити високу якість освіти, успішність і розвиток кожного учня, професійне зростання вчителя та інституційне зміцнення школи як освітнього середовища нового покоління.
Хто здійснює внутрішкільний контроль у ЗЗСО: ролі та відповідальність учасників?
Внутрішкільний контроль є невід’ємною частиною управлінської діяльності в закладі загальної середньої освіти. Його основна мета — забезпечення якості освітнього процесу, реалізація державних стандартів та вчасне виявлення і усунення недоліків у навчальній, методичній, виховній роботі. У системі Нової української школи внутрішкільний контроль набуває не карального, а розвивального характеру. Він спрямований на підтримку вчителя, супровід освітніх змін, розвиток професійної майстерності й ефективне партнерство між усіма учасниками освітнього процесу.Ключову роль у здійсненні внутрішкільного контролю відіграє директор закладу освіти. Саме він несе відповідальність за організацію внутрішньої системи забезпечення якості освіти, планує та координує контрольні заходи, ухвалює управлінські рішення на основі аналітики та спостережень. У компетенції директора — затвердження річного плану внутрішкільного контролю, розподіл обов’язків між заступниками та контроль за реалізацією освітніх програм.
Велику частину функцій контролю делеговано заступникам директора — передусім з навчально-виховної, виховної та методичної роботи.
- Заступник з НВР контролює стан викладання предметів, аналізує навчальні досягнення учнів, перевіряє ведення документації, організовує спостереження за уроками.
- Заступник з виховної роботи відповідає за організацію виховного середовища, реалізацію виховних програм, роботу з батьками, превентивні заходи.
Заступник з інклюзивної/методичної роботи (за наявності) здійснює моніторинг індивідуального супроводу учнів, підтримує вчителів у застосуванні інноваційних підходів.Важливу участь у внутрішньошкільному контролі беруть керівники методичних об’єднань. Вони забезпечують професійний діалог між педагогами, координують впровадження методичних новацій, здійснюють взаємовідвідування уроків, аналізують результати навчальної діяльності у межах предметного циклу.
Не менш вагоме значення має робота педагогічної ради, яка обговорює результати контролю, затверджує напрямки вдосконалення освітнього процесу, бере участь у виробленні рішень щодо педагогічного супроводу учнів.
Уся система контролю повинна бути відкритою, прозорою і партнерською. Вона не функціонує ізольовано, а є частиною цілісного управлінського механізму школи, де кожен учасник освітнього процесу розуміє свою роль і відповідальність. Саме така модель відповідає засадам НУШ — довірі, співпраці, рефлексії й безперервному вдосконаленню якості освіти.
3.Контроль за якістю навчальних досягнень учнів у контексті внутрішньої системи забезпечення якості освіти в НУШ
Якість освіти є ключовим пріоритетом сучасної школи, а контроль за навчальними досягненнями учнів — одна з центральних складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти. У Новій українській школі, що ґрунтується на компетентнісному підході та формувальному оцінюванні, завдання адміністрації — не лише фіксувати результати навчання, а й глибоко аналізувати динаміку особистісного зростання кожного учня.
Важливо розуміти, що контроль якості навчальних досягнень — це не перевірка заради оцінки, а комплексна діяльність, яка включає спостереження за процесом навчання, аналіз робіт, оцінювання результатів, а головне — рефлексію та подальші дії щодо покращення. В умовах НУШ цей процес має ґрунтуватися на принципах партнерства, довіри та розвитку.
З метою ефективного контролю адміністрація школи має проводити системні моніторинги: перевіряти рівень засвоєння знань, умінь і навичок учнів на основі тематичних, підсумкових, контрольних робіт, вивчати динаміку досягнень через порівняльний аналіз результатів, здійснювати індивідуальні співбесіди, враховувати самооцінювання учнів. Особливо цінним у цьому контексті є використання елементів формувального оцінювання — як засобу не тільки перевірки, а й стимулювання подальшого навчання.
Контроль має охоплювати всі рівні досягнень — від високого до початкового — і бути орієнтованим на підтримку кожної дитини. Недопустимо зводити процес лише до формального збору оцінок. Увага має бути зосереджена на помилках учнів як інструменті для зростання, а не покарання. Результати контролю повинні ставати підґрунтям для професійної дискусії вчителів, планування індивідуальної та групової роботи, змін у методиці.
У ході перевірок адміністрація школи повинна також аналізувати відповідність оцінювання навчальних досягнень державним стандартам і критеріям. Не менш важливо — враховувати думку самих учнів, їхню мотивацію, ставлення до предметів і до себе як до суб’єкта навчального процесу.
Висновки з результатів контролю фіксуються у вигляді аналітичних довідок, доповідей, управлінських рішень. Їх мета — не лише виявити проблеми, а й ініціювати зміни. Зокрема, можуть бути рекомендовані методичні наради, педагогічні консиліуми, додаткові консультації, змінені підходи до оцінювання.
Отже, контроль за якістю навчальних досягнень у НУШ — це гнучкий інструмент діагностики й розвитку, що має сприяти формуванню в учнів ключових компетентностей, самостійності, уміння вчитися впродовж життя. Це контроль, у центрі якого не «оцінка заради оцінки», а дитина — з її потенціалом, потребами і майбутнім.
4. Контроль за станом викладання предметів
Контроль за станом викладання навчальних предметів — це один із провідних напрямів внутрішньошкільного контролю, який безпосередньо впливає на якість освіти, дотримання державних стандартів, розвиток ключових і предметних компетентностей учнів. У Новій українській школі цей контроль набуває неформального, супровідного характеру: головна мета — не покарання чи вияв недоліків, а надання професійної допомоги вчителю, пошук шляхів вдосконалення освітнього процесу.
Зміст контролю за викладанням предметів охоплює:
- відповідність навчального змісту освітній програмі та календарно-тематичному плануванню;
- реалізацію компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів;
- ефективність методів навчання та форм організації діяльності учнів;
- використання формувального оцінювання;
- роботу з учнями різного рівня навчальних досягнень, підтримку обдарованих дітей та тих, хто має труднощі;
- створення доброзичливої, психологічно комфортної атмосфери на уроці;
дотримання академічної доброчесності та педагогічної етики. Основними формами контролю виступають: відвідування уроків, аналіз конспектів, співбесіди з учителями, учнями, перегляд зошитів, тематичних робіт, моніторинг рівня навчальних досягнень. Контроль може бути фронтальним, вибірковим, тематичним або індивідуальним, залежно від завдань, визначених у річному плані роботи школи.
Під час спостереження за уроком адміністрація школи звертає увагу не тільки на організацію діяльності вчителя, а й на активність та залученість учнів, розвиток критичного мислення, застосування інтегрованих завдань, ІКТ, проєктної діяльності. Особливо важливо оцінювати, наскільки урок відповідає ідеології НУШ — чи сприяє він формуванню цінностей, навичок співпраці, самооцінювання, відповідальності.
За результатами контролю складається аналітична довідка, де фіксуються сильні сторони, проблемні зони, надаються індивідуальні рекомендації, а також плануються методичні заходи (семінари, консиліуми, взаємовідвідування уроків, супровід молодих педагогів). У випадках, коли виявлено суттєві відхилення або потребу в методичній підтримці, адміністрація ініціює цілеспрямовану роботу методичних об’єднань або надає індивідуальні консультації.Таким чином, контроль за станом викладання предметів у НУШ — це не інструмент тиску, а засіб забезпечення безперервного професійного зростання педагогів, поліпшення якості уроку, розвитку учнів і вдосконалення освітнього середовища.Конструювання за задумом є найефективнішим способом розвитку креативного мислення.
5. Контроль за веденням шкільної документації в умовах НУШ
Ведення шкільної документації — одна з важливих складових освітнього процесу, що забезпечує його організованість, системність, прозорість та відповідність чинному законодавству. Контроль за її станом є необхідною управлінською функцією, що входить до структури внутрішньошкільного контролю та спрямований на підтримку високого рівня культури діловодства і звітності у закладі освіти.
У системі Нової української школи документація не є самоціллю чи лише засобом звітності, а розглядається як інструмент педагогічного аналізу, планування та зворотного зв’язку. Тому контроль за її веденням передбачає не просто перевірку наявності записів, а оцінку їхньої обґрунтованості, логічності, повноти та відповідності освітньому процесу.
Об’єктами контролю є:
особові справи учнів: повнота внесених даних, дотримання термінів зберігання;
класні журнали (загальношкільні або електронні): наявність і точність тем, домашніх завдань, оцінювання, ведення відповідно до вимог орфографічного режиму та чинних нормативів;
журнали обліку факультативів, гуртків, індивідуальних занять;
щоденники учнів — особливо в середній ланці, як засіб зворотного зв’язку між школою та родиною;
особові справи учнів: повнота внесених даних, дотримання термінів зберігання;
календарно-тематичне планування, поурочні розробки, зошити контрольних робіт, акти перевірок, протоколи педрад і МО.
Контроль здійснюється заступниками директора відповідно до річного плану роботи школи. Він може бути фронтальним (перевірка всієї документації закладу), вибірковим (окремі класи або предмети), цільовим (конкретний напрям, наприклад, орфографічний режим), або оперативним (швидка перевірка після виявлених зауважень).
У процесі перевірки акцент робиться на:
відповідність записів календарно-тематичному плануванню;
обґрунтованість оцінювання згідно з критеріями та вимогами формувального оцінювання;
правильність мовного оформлення записів;
дотримання інструкцій із ведення журналів, що затверджені МОН України.
Результати контролю фіксуються у вигляді аналітичної довідки або службової записки. На основі виявлених проблем адміністрація закладу вживає управлінських заходів: проводить інструктивні наради, методичні консультації, індивідуальні бесіди з педагогами. У разі систематичних порушень можуть бути застосовані письмові зауваження або запити щодо пояснень.
Таким чином, контроль за веденням шкільної документації в НУШ — це не лише дотримання форми, а турбота про зміст. Він має забезпечити те, щоб документація була не бюрократичним тягарем, а реальним відображенням якісного освітнього процесу, що відповідає сучасним підходам до навчання і виховання.
6. Контроль за дотриманням єдиного орфографічного режиму в ЗЗСО.
Одним із важливих напрямів внутрішньошкільного контролю, що забезпечує мовну культуру освітнього середовища, є контроль за дотриманням єдиного орфографічного режиму. У сучасному закладі загальної середньої освіти він відіграє не лише технічну, а й виховну функцію — сприяє формуванню грамотності, відповідальності за письмове мовлення, шанобливого ставлення до державної мови.
Поняття орфографічного режиму охоплює:
- правильність написання всіх записів у шкільній документації: класних журналах, щоденниках, зошитах для контрольних і практичних робіт;
- дотримання норм українського правопису у візуальних матеріалах: оголошеннях, стендах, куточках класу, презентаціях, шкільному сайті;
- єдині вимоги до мовного оформлення письмових робіт учнів (відповідно до вікових та програмових норм);
- відповідність мовлення педагогів та учнів вимогам сучасної літературної мови.
Контроль за дотриманням орфографічного режиму здійснюється адміністрацією школи, зокрема заступником директора з навчально-виховної роботи, керівниками методичних об’єднань, а також через взаємоконтроль педагогів. Він може проводитися у формі:
- перевірки учнівських зошитів (особливо з української мови, літератури, інших предметів, де письмова форма відіграє значну роль);
- аналізу мовного оформлення класних журналів, особових справ, щоденників;.
- огляду візуальної інформації в освітньому просторі школи;
- відвідування уроків з акцентом на культуру мовлення та роботу з орфографічними помилками.
Особлива увага приділяється системності та єдності вимог серед учителів, що викладають різні предмети. Саме тому шкільним методичним об’єднанням доцільно напрацьовувати єдині підходи до ведення зошитів, виправлення помилок, критеріїв оцінювання грамотності в межах предметів, не пов’язаних безпосередньо з мовами.
Результати контролю можуть оформлюватися у вигляді аналітичних довідок з подальшими методичними рекомендаціями. За потреби проводяться наради, тренінги з удосконалення мовної компетентності вчителів, а також заходи з розвитку мовної культури учнів (диктанти єдності, мовні флешмоби, конкурс грамотіїв).
У системі НУШ, де мова є не лише засобом навчання, а й ключовим елементом формування національної ідентичності, дотримання орфографічного режиму має стати нормою освітнього середовища. Це важливий крок до побудови мовно безпечного простору, у якому формуються впевнені, грамотні й свідомі громадяни.
7. Контроль за індивідуальною та груповою роботою з учнями
Контроль за індивідуальною та груповою роботою з учнями — це один із важливих напрямів внутрішньошкільного контролю, що має глибоке педагогічне та управлінське значення. В умовах реалізації Концепції Нової української школи цей контроль набуває особливої актуальності, оскільки спрямований на підтримку особистісного розвитку кожної дитини, створення умов для співпраці, формування ключових компетентностей і розвитку соціальних навичок.
Індивідуальна та групова робота є важливою частиною диференційованого підходу, який забезпечує максимальну реалізацію потенціалу кожного учня, незалежно від його рівня підготовки, стилю навчання чи темпу засвоєння матеріалу. Контроль у цьому напрямі полягає не лише в аналізі організації роботи на уроці, а й у вивченні ефективності заходів щодо:
- подолання навчальних труднощів окремих учнів;
- реалізації індивідуальних освітніх траєкторій;
- розвитку обдарованості та підтримки учнів з високим рівнем досягнень;
- формування навичок командної роботи, лідерства, взаємодії.
Адміністрація школи в межах плану внутрішнього контролю здійснює спостереження за уроками, позакласними заходами, консультаціями, факультативами, аналізує календарно-тематичне планування, індивідуальні плани педагогів, ведення зошитів, а також проводить співбесіди з учителями та учнями. Особливу увагу звертають на такі аспекти:
- наскільки вчитель враховує рівень навченості, інтереси й освітні потреби кожного учня;
- які форми групової роботи застосовуються (пари, малі групи, проєкти);
- як організовано диференційовані завдання;
- чи використовується індивідуальний підхід під час оцінювання;
- чи забезпечено зворотний зв’язок і рефлексію після виконання групових завдань.
Контроль також охоплює аналіз участі учнів у позаурочній діяльності: конкурсах, олімпіадах, проєктах, гуртках, індивідуальних консультаціях. У школах, що впроваджують інклюзивне навчання, увага приділяється також індивідуальним програмам розвитку (ІПР) та командній взаємодії фахівців (учителів, асистентів, психологів).
Результати контролю узагальнюються в аналітичних довідках, які містять як оцінку діяльності педагогів, так і рекомендації щодо вдосконалення індивідуального супроводу учнів. З метою підвищення ефективності групової та індивідуальної роботи можуть організовуватися тренінги, методичні семінари, педагогічні майстерні.
Отже, контроль за індивідуальною та груповою роботою в НУШ — це не формальна перевірка, а важливий управлінський механізм, що забезпечує особистісно орієнтовану модель освіти, розвиток кожного учня як активного, відповідального й успішного учасника освітнього процесу.
8. Контроль за впровадженням інноваційних технологій в освітній процес
Впровадження інноваційних технологій — один із ключових векторів розвитку Нової української школи. Цей процес потребує не лише ініціативи з боку педагогів, а й системного супроводу та оцінювання з боку адміністрації. Саме тому контроль за впровадженням інноваційних технологій стає важливим елементом внутрішньошкільного управління, спрямованого на якісне оновлення освітнього процесу.
У цьому контексті інноваційні технології розглядаються не лише як використання цифрових засобів, а як педагогічні новації: нові форми навчання, сучасні освітні методики, технології критичного мислення, проєктна діяльність, STEM/STEAM-підходи, інклюзивні практики, інтерактивні форми роботи, використання онлайн-сервісів, хмарних платформ, гейміфікації тощо.
Контроль за впровадженням інновацій адміністрація школи здійснює з метою:
- визначення рівня готовності вчителів до використання новітніх методик;
- моніторингу відповідності інновацій педагогічним цілям і потребам учнів;
- оцінки результативності впроваджених інновацій на рівні навчальних досягнень, мотивації, активності учнів;
- поширення ефективного досвіду серед колег, стимулювання професійного зростання.
Основними формами контролю є:
- відвідування уроків із метою спостереження за застосуванням сучасних методик;
- аналіз планування уроків, проєктів, методичних матеріалів;
- співбесіди з учителями, рефлексивні бесіди з учнями;
- моніторинг результатів участі вчителів у професійних конкурсах, тренінгах, EdCamp’ах тощо;
- огляд цифрового контенту: презентацій, електронних журналів, онлайн-опитувань, Google Classroom тощо.
Під час контролю важливо звертати увагу не лише на наявність інновацій, а й на їх доцільність, ефективність і системність. Інновація має бути не випадковим елементом, а інтегрованою складовою освітнього процесу, яка справді впливає на якість навчання, розвиток критичного мислення, творчості, комунікації.
Результати контролю узагальнюються у вигляді аналітичної довідки з обов’язковими рекомендаціями:
- про участь педагогів у підвищенні кваліфікації;
- поширення ефективних практик у межах методоб’єднань;
- проведення шкільних майстер-класів, педагогічних коучингів, демонстраційних уроків.
Важливо, щоб контроль не перетворювався на оцінювання «за факт використання новинки», а мав розвивальну спрямованість, був підтримкою для педагогів, які впроваджують зміни, і стимулом для тих, хто потребує методичної допомоги.
Таким чином, контроль за впровадженням інноваційних технологій у НУШ є дієвим механізмом модернізації освіти, формування інноваційної культури педагогів і підготовки учнів до життя в динамічному цифровому світі.
9. Контроль за організацією виховної роботи в закладі загальної середньої освіти
Виховна робота — це серцевина гуманістичної місії сучасної школи. Саме вона формує в учнях світогляд, цінності, громадянську позицію, культуру поведінки та емоційний інтелект. У контексті Нової української школи, яка ставить на перше місце розвиток всебічно гармонійної особистості, контроль за організацією виховної роботи набуває особливого значення.
Цей контроль — не лише форма управлінського впливу, а насамперед педагогічний супровід і підтримка класних керівників, виховників, педагогів-організаторів, що відповідають за створення позитивного виховного середовища в школі. Його головна мета — оцінити ефективність реалізації виховної системи закладу, виявити сильні сторони, попередити формалізм та ініціювати зміни, які сприятимуть формуванню ціннісних орієнтацій учнів.
Контроль за виховною роботою охоплює:
- відповідність виховної діяльності концепції закладу, річному плану роботи, орієнтацію на ключові напрями виховання (громадянське, моральне, національно-патріотичне, екологічне, правове, естетичне тощо);
- активну участь учнів у виховних заходах, конкурсах, проєктах;
- ефективність роботи класних керівників, педагогів-організаторів, шкільного самоврядування;
- партнерську взаємодію з батьками, громадами, позашкільними установами;
- врахування індивідуальних особливостей дітей, психологічної безпеки та інклюзивного підходу у виховному середовищі.
Форми контролю можуть бути різними:
- тематичні перевірки планів виховної роботи;
- спостереження за проведенням виховних заходів;
- співбесіди з класними керівниками, учнями, батьками;
- анкетування школярів про рівень задоволеності шкільним життям;
- аналіз документації (щоденники, звіти, протоколи роботи учкому, фото/відеоархіви подій).
Особливо цінним є діагностичний підхід: аналіз потреб і зацікавлень учнів, на основі яких планується виховна робота. У системі НУШ це має бути не набір формальних заходів, а жива виховна система, заснована на дитячій ініціативі, емоційній залученості, практичній спрямованості.
За підсумками контролю адміністрація школи готує аналітичну довідку з висновками і пропозиціями, організовує методичні заходи: круглі столи, консультації для класних керівників, тренінги з сучасних форм виховання. У разі потреби оновлюється структура виховної системи школи, залучаються додаткові фахівці (психолог, соціальний педагог, інші служби).
Таким чином, контроль за організацією виховної роботи — це не лише перевірка запланованого, а передусім оцінка морального клімату, рівня ціннісної взаємодії та соціальної активності учнів. Він сприяє створенню здорового, доброзичливого, патріотичного шкільного середовища, де кожна дитина має можливість зростати щасливою і свідомою особистістю.
10. Контроль за якістю навчальних досягнень учнів
Контроль за якістю навчальних досягнень учнів є одним із ключових напрямів внутрішньошкільного контролю, що безпосередньо впливає на рівень реалізації освітніх програм, професійну діяльність педагогів і результативність роботи закладу загалом. У сучасній школі, особливо в умовах Нової української школи, акценти зміщуються з формального оцінювання на аналітичний підхід до вивчення успішності кожного учня, динаміки його розвитку та досягнення навчальних цілей.
Якість навчальних досягнень охоплює не лише оцінки в класному журналі, а й:
- глибину розуміння учнями програмового матеріалу;
- сформованість ключових і предметних компетентностей;
- здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
- рівень навчальної мотивації та самостійності;
- навички критичного мислення, самооцінювання й рефлексії.
Контроль у цьому напрямі здійснюється через:
- аналіз результатів тематичного, семестрового та річного оцінювання;
- спостереження за навчальним процесом (відвідування уроків, моніторинг залученості учнів);
- перевірку зошитів, контрольних, самостійних робіт;
- анкетування учнів щодо труднощів і навчального середовища;
- аналіз результатів участі у конкурсах, олімпіадах, підсумкових тестах, ДПА;
- порівняльну діагностику (початковий, проміжний, підсумковий рівні знань).
Особливого значення набуває аналіз динаміки досягнень, а не лише поточних результатів. Адміністрація школи має зосередитися на тому, як змінюється рівень знань учнів упродовж навчального року, які чинники цьому сприяють або заважають, і які педагогічні дії є ефективними.
В умовах впровадження формувального оцінювання важливо також оцінювати:
- наскільки вчитель забезпечує зворотний зв’язок;
- як учні залучені до самооцінювання;
- чи враховуються індивідуальні траєкторії навчання;
- як оцінка допомагає учню вчитися краще, а не тільки отримати результат.
Контроль за якістю навчальних досягнень передбачає глибокий аналіз причин як високої, так і низької результативності. Це дозволяє своєчасно виявляти проблеми в методиці викладання, мотивації учнів, психолого-педагогічній підтримці. Результати контролю оформлюються в аналітичні довідки, узагальнені таблиці, рекомендації до педагогічної ради, методичних об’єднань, індивідуальної роботи з учителями та учнями.Таким чином, контроль за якістю навчальних досягнень у НУШ — це не просто відстеження оцінок, а дієвий інструмент розвитку, який забезпечує індивідуальний підхід, професійне вдосконалення педагогів, рівний доступ до якісної освіти та поступове зростання кожного учня відповідно до його потенціалу.
Контроль повинен мати аналітичний характер і бути спрямованим на підтримку професійного розвитку вчителя, а не на покарання
Концепція Нової української школи
