Зміст
Аналіз уроку української мови в НУШ
Дата проведення: 28 червня 2025 року
Клас: 4-Б
Учитель: Прізвище І.О.
Тема уроку: «Речення. Роль слів у реченні. Головні члени речення»
Тип уроку: комбінований
Мета: формувати уявлення про головні члени речення, удосконалювати навички побудови речень, розвивати зв’язне мовлення та логічне мислення.
🔹 Загальна характеристика
Урок відповідав вимогам Державного стандарту початкової освіти та Концепції НУШ. Зміст заняття був компетентнісно орієнтованим, пов’язаний з повсякденним життям учнів, спрямований на розвиток мовленнєвої активності, критичного мислення та вміння працювати в команді.
Учитель чітко визначив мету, яка була озвучена учням доступною мовою. На етапі мотивації було використано інтерактивний прийом — «цікаве запитання», яке викликало інтерес до теми. Таким чином забезпечено свідоме включення дітей у навчальний процес.
🔹 Використані методи та форми діяльності
Урок було організовано згідно з принципами дитиноцентризму та активної взаємодії. Застосовано методи критичного мислення (асоціативний кущ, «мозковий штурм»), ігрові форми, роботу в парах і міні-групах.
Учні працювали з картками, схемами, добирали слова до речень, складали речення за малюнками. Такий підхід сприяв розвитку не лише мовної, а й емоційно-ціннісної сфери.
Учитель ефективно використовував цифрові інструменти: мультимедійну презентацію, інтерактивну вправу на онлайн-дошці (наприклад, Wordwall), що значно підвищило зацікавленість учнів та якість засвоєння матеріалу.
🔹 Активність учнів
Рівень включеності учнів у діяльність був високим. Діти демонстрували бажання відповідати, вміли аргументувати свої думки, ставити власні запитання. Особливо позитивним було те, що навіть менш активні учні були залучені до роботи завдяки різноманітним формам взаємодії. Вчитель делікатно підтримував ініціативу, хвалив зусилля, а не лише правильність відповідей.
🔹 Компетентнісний підхід
Урок був побудований на засадах інтеграції знань та формування наскрізних умінь.
Формувались такі ключові компетентності:
мовна (вміння висловлюватися усно і письмово);
комунікативна (вміння слухати, співпрацювати, обмінюватися думками);
логічне мислення (побудова речень з урахуванням змісту і структури);
соціальна і громадянська (уміння працювати в парі, висловлювати повагу до думки інших).
🔹 Рефлексія та підсумок
На етапі рефлексії було застосовано метод «Світлофор настрою», де учні змогли оцінити свої успіхи, труднощі та настрій після заняття. Завдяки цьому вчитель отримав якісний зворотний зв’язок і підбив підсумки уроку разом із дітьми.
Домашнє завдання було сформульовано чітко, мало творчий характер: скласти 3 речення про літні канікули, позначити головні члени речення.
🔹 Позитивні сторони уроку
Дотримано структури компетентнісного уроку згідно з вимогами НУШ.
Активне використання ІКТ та інтерактивних методів.
Підтримка інтересу й ініціативи учнів.
Формування позитивного мовного середовища.
🔹 Труднощі
Під час групової роботи двоє учнів мали труднощі із самостійним формулюванням речень, потребували додаткової підтримки.
🔹 Рекомендації
Запровадити картки-підказки для учнів, які мають труднощі з побудовою речень.
Збільшити частку самостійних відкритих завдань.
Продовжити розвиток письмового мовлення через тематичні щоденники.
🔹 Висновок
Урок української мови проведено на високому методичному рівні, відповідає принципам НУШ, сприяв розвитку мовленнєвих і соціальних умінь учнів. Учитель виявив педагогічну майстерність, вміння організувати сучасне навчальне середовище, в якому дитина — активний учасник процесу. Рекомендовано поширити досвід як приклад ефективної реалізації компетентнісного підходу в початковій школі.
