Головна » Файли » Оргнізація науково-дослідної роботи учнів на уроках та позаурочний час

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ У 6 КЛАСІ
[ Викачати з сервера (37.3Kb) ] 19.02.2016, 22:54

Кондратюк Валентин Михайлович,

учитель біології

Іваньківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Маньківської районної ради

 

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ У 6 КЛАСІ

 

Анотація. У статті представлено теоретичне підгрунтя використання методів викладання предмету та практичні рекомендації щодо використання методу спостереження на уроках біології.

Курс біології – цілісна система, всі елементи якої мають схожу структуру і з’єднані спільними поняттями.

Ботаніка – це перший розділ систематичного курсу біології середньої загальноосвітньої школи. Його своєрідність полягає в поєднанні найважливіших елементів різних розділів ботанічної науки: морфології, анатомії, фізіології, ембріології, систематики, екології, фітоценології, географії рослин.

Основним завданням курсу ботаніки є:

1.                Забезпечити засвоєння учнями 6-х класів елементарних основ ботанічної науки, сформувати поняття про закономірності життя, розвитку й різноманітності рослин, прищепити практичні вміння і навички, спостерігати й експериментувати над рослинами в біологічному кабінеті, у кутку живої природи, на навчально-дослідній ділянці.

2.                Сприяти вихованню в учнів основ гуманістичного світогляду, любові до природи та її охорони, моральності та естетичних почуттів.

3.                У процесі навчання ботаніки розвивати пізнавальну активність учнів, прищеплювати інтерес до вивчення рідної природи і розвивати творчі здібності.

Виходячи з цих завдань, навчальна програма курсу ботаніки передбачає засвоєння учнями найважливіших закономірностей будови і життя рослинних організмів, що доступні учням середнього шкільного віку і сприяють вихованню гуманістичного світогляду, а також допомагають усвідомити значення наукових знань у рослинництві та охороні природи

Визначення методів навчання ботаніки обумовлене природою навчання як цілісної єдності, що характеризується навчаючою роллю вчителя й навчальною (пізнавальною) діяльністю учнів. Учитель викладає навчальний матеріал, організовує навчальну діяльність учнів і керує нею, перевіряє засвоєння ними знань, умінь, навичок. Учні засвоюють навчальний матеріал, виконують завдання вчителя, оволодівають уміннями і навичками. У діяльності як учителя, так і учнів, велика роль належить методам навчання.

Методи навчання ботаніки – це способи взаємозв’язаної навчальної роботи вчителя й учнів; вони ґрунтуються на законах пізнання й забезпечують засвоєння учнями загально біологічних і ботанічних знань, набуття необхідних умінь і навичок, формування світогляду.

На рівень активізації пізнавальної активності дуже впливає позиція вчителя, стиль його спілкування з учнями на уроці, успішність та настрій самих учнів. Саме справжня співпраця учителя та учнів забезпечує активну навчальну діяльність класу на уроці. Сплановані дії вчителя спонукають учнів до старанного навчання, сприяють формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності та знань.

У ході набуття власного досвіду я зрозумів, що відповідним чином підібраний зміст навчального матеріалу і складені на його основі пізнавальні завдання не в змозі забезпечити ефективність навчання, якщо учнів не залучити до активної діяльності і спілкування. І тому одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів є активне спостереження за навколишнім середовищем.

У процесі навчання ботаніки необхідно стимулювати не тільки розумову діяльність учнів, а й пізнавальний інтерес, до матеріалу що вивчається. Умовами, які сприяють формуванню і розвитку інтересу до пізнання рослинного світу, є збагачення змісту уроків новими даними з ботанічної науки, що не висвітлені в звичайному підручнику, здійснення проблемного прийому навчання, використання елементів цікавого, різноманітних методів і прийомів навчання, посилення самостійної роботи учнів, створення емоційних стимулів у процесі навчання, використання різних натуральних предметів

(живих рослин, їх органів, гербаріїв, колекцій тощо).

Під час роботи з учнями я намагаюсь частіше використовувати натуральні об’єкти, які мають велике значення тому, що є безпосереднім джерелом знань. Учням важко розпізнати живі рослини, вивченні лише за таблицями й альбомами, тоді як об'єкти природи, діючи безпосередньо на органи зору, слуху та інші, спричинюють дуже яскраві відчуття, безпосередні чуттєві сприйняття й чіткі уявлення. Саме тому, навіть не маючи можливості продемонструвати живий об’єкт, я звертаюсь до тих яскравих образів, які склались у дітей при перегляді таких телевізійних проектів, як «Шукачі пригод» (відмінності рослинного світу сельви, пустель, гірських районів тощо), «Невідома Земля» та інших.

Предметна чи природна наочність у навчанні забезпечує чуттєвий, конкретний бік пізнання ботанічних предметів і явищ. Натуральні предмети чи об’єкти, які використовуються з метою навчання, пізнаються за допомогою не тільки зорового, а й слухового, нюхового та інших аналізаторів.

Сучасний рівень біологічного формування на фоні все більшого втручання людини в природні екосистеми потребує від вчителя біології знання методики проведення уроків не тільки в стінах школи але і на природі. Екскурсії закріплюють і поглиблюють знання учнів, знайомлять з живою природою і сільськогосподарською практикою. Вони дають можливість набути необхідні навички польової роботи, вивчити основні методи спостереження і дослідницької роботи в природі, взяти участь у заходах з оцінки стану і збереження природного середовища.

У процесі навчання використовуються різні методи, які відповідають змісту навчального матеріалу і, разом з тим, стимулюють пізнавальну діяльність учнів. У цьому процесі взаємодіють три компоненти: живе споглядання, або чуттєве пізнання, абстрактне мислення і практика.

Є дві взаємопов’язані групи методів: методи викладу й пояснення навчального матеріалу вчителем і методи самостійної роботи учнів.

До першої групи методів належать бесіда, розповідь, до другої групи – спостереження, експерименти, робота з підручником і навчальним посібником, навчально-дослідницька праця учнів.

Якісна своєрідність методів навчання, як і навчальних прийомів, зовсім не означає, що за певних умов вони не можуть переходити одне в одне. (наприклад, спостереження як метод самостійної роботи учнів, і спостереження - як демонстраційний прийом)

При навчанні біології я використовую такі методи: лекція, розповідь, бесіда, робота з книгою, спостереження, експеримент, робота з мікроскопом, електронним посібником, практична робота. В даний час методи навчання збагатилися методами моделювання, побудови уявних моделей, математичного моделювання. У 6-му класі думаю взяти на озброєння метод практичного моделювання: виготовлення моделі клітини, одноклітинної водорості, бактеріальної клітини і її спори тощо.

Залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів, ступеня їх самостійності в навчанні кожен метод можна використовувати в пояснювально-ілюстративному або пошуковому, дослідницькому плані. При навчанні біології в 6-му класі частіше використовую пояснювально-ілюстративний і пошуковий підходи, так як вікові особливості учнів, рівень їх підготовки вимагають участі вчителя в роботі, значних витрат навчального часу. В позакласній роботі найчастіше застосовую методи спостереження і експерименту.

При виборі методу в процесі навчання біології в 6-му класі слід враховувати зміст навчального матеріалу і конкретні навчально-виховні завдання, які належить вирішити, оснащеність кабінету біології навчальним обладнанням, наявність роздаткового матеріалу, вікові особливості учнів, рівень їх підготовки. Так, недоцільно на перших етапах вивчення біології використовувати лекцію. Вона вимагає тривалого уваги, складної розумової діяльності, охоплює великий обсяг знань.

При вивченні важливо використовувати поєднання методів, щоб один метод доповнювався іншим. Наприклад, розповідь вчителя про умови протікання фотосинтезу доцільно поєднати з демонстрацією дослідів (доведення поглинання вуглекислого газу і виділення кисню рослинами на світлі, про неможливість утворення крохмалю у листку без наявності вуглекислого газу). Також, на мою думку, у викладання курсу біології 6-го класу необхідно ширше використовувати специфічні для біології методи: спостереження, експеримент, практична робота в поєднанні з бесідою, розповіддю, роботою з підручником. Водночас не слід захоплюватися використанням великої різноманітності методів, оскільки часте переключення з одного методу на інший може призвести до розсіювання уваги учнів, викликати перевантаження навчального процесу на уроці.

Розглянемо найдавніший метод емпіричного дослідження — спостереження.

Спостереження — це тривале, цілеспрямоване й планомірне сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності. Це активна, відносно самостійна форма чуттєвого пізнання, яка забезпечує наочно-образне відображення предметів і явищ об'єктивного світу, які сприймаються в даний момент органами чуттів людини.

Спостереження як метод навчання — двосторонній процес, який відображує діяльність учителя (організація спостереження) та діяльність учнів.

Діяльність учителя з організації спостереження передбачає демонстрацію, або показ, куди входять:  

  • вибір об'єкта спостереження;
  • забезпечення необхідних умов для проведення спостереження;
  • зосередження уваги школярів на певних сторонах об'єкта спостереження;
  • підведення учнів до висновків та узагальнень;
  • перевірка якості здійсненого спостереження.

Діяльність учнів у процесі спостереження передбачає відчуття, сприйняття, активне цілеспрямоване мислення. Учні пізнають зовнішні ознаки й властивості предметів та явищ, установлюють зв'язки й залежності між ними.

Спостереження в навчальному процесі може проходити як у науковому пізнанні, так і в природних (у природі, повсякденному житті) та штучних (експериментальних) умовах.

Аби метод спостереження був результативним, учнів необхідно навчати прийомам спостережень за біологічними об'єктами, бачити ті їхні ознаки, які потрібні для формування біологічних понять, установлення причинно-наслідкових зв'язків.

Головне в спостереженнях — їх системність і цілеспрямованість. Також важливо правильно вибрати об'єкти, час і строки спостережень.

У процесі спостережень учні розпізнають і визначають об'єкти, порівнюють їх, знаходять спільні й відмінні ознаки.

Спостерігати за навколишнім середовищем вчитель навчає учнів ще в початкових класах. Вивчаючи шкільну біологію, вони усвідомлюють, що спостереження відрізняються від простого споглядання своєю цілеспрямованістю.

При вивченні морфології і систематики рослин та тварин спостереження тісно пов'язане з прийомами порівняння.

Найпростішими є спостереження за поодинокими об'єктами, тому найчастіше використовуються при вивченні біології в 6-му класі. Кожному учневі вказується натуральний об'єкт, і він здійснює планомірне спостереження: ретельно вивчає об'єкт, з'ясовує його будову та властивості, визначає істотні і неістотні ознаки, замальовує або описує, передає словами зміст. Цей вид спостереження, зазвичай, здійснюється в ході лабораторних робіт (при вивченні тем «Будова рослинної клітини; пластиди», «Будова гідри»).

За результатами спостереження проводиться узагальнююча бесіда, робляться схематичні рисунки, записи в робочих зошитах.

Спостереження, пов'язані зі шкільним експериментом (наприклад, за ростом рослин) - триваліші.

При використанні методу порівняльно-аналітичного спостереження, вчителю необхідно забезпечити учнів роздатковим матеріалом. Із прийомів навчальної діяльності учнів за цього виду спостережень застосовую порівняння й зіставлення, узагальнення й визначення. Основним при цьому є порівняння. Учні навчаються порівнювати два або більше об'єктів, знаходити їхні спільні й відмінні ознаки. Це спостереження найвищого рівня, й вони можуть бути успішними лише тоді, коли учні оволоділи прийомами навчальної діяльності. Порівняння використовується під час виконання багатьох лабораторних робіт (теми: «Корінь і кореневі системи», «Різноманітність пагонів», «Будова й різноманітність суцвіть», «Будова й різноманітність вищих шапинкових грибів»).

При вивченні біології велике значення має спостереження безпосередньо в природі (під час екскурсій, на навчально-дослідній ділянці, в зоопарку, ботанічному саду та ін.). Тому для вчителя біології важливо сформувати в учнів уміння проводити фенологічні спостереження.

У процесі навчального спостереження учні набувають умінь підпорядковувати власне сприйняття певній меті, організовувати свої дії відповідно до попередньо наміченого плану, виділяти найістотніше. Сприйняття, мислення та мовлення учнів при цьому об'єднуються в єдиний процес розумової діяльності.

Спостереження має велике виховне значення: сприяє формуванню в учнів певних вольових якостей — цілеспрямованості, самостійності, кмітливості.

Спостереження відіграють важливу роль у вдосконаленні практич­них умінь та навичок роботи з різними приладами. Спостереження є також обов'язковою складовою навчального експерименту (спостереження за ростом і розвитком рослин, за умовами проведення дослідів тощо).

Спостереження має цілеспрямований характер — підпорядковується меті дослідження. Головними вимогами цього методу є чіткість, систематичність, різнобічність, достатня кількість зафіксованих фактів, об'єктивність, ретельне, вдумливе й копітке опрацюван­ня зібраного матеріалу, врахування всіх впливів на перебіг досліджува­них явищ, відокремлення істотних, стійких, повторюваних фактів від другорядних та випадкових, неупередженість у тлумаченні матеріалу, в оцінюванні фактів і висновків щодо них.

Спостереження класифікують за такими ознаками:

·      за об'єктом спостереження — спостереження фізичних, хімічних, біологічних явищ і предметів для виявлення спільнихі відмінних властивостей;

·      за значенням у навчальному процесі — попередні (вчитель спирається на них, пояснюючи новий матеріал), ілюстративні, дослідницькі;

·      за місцем проведення — в природі, в лабораторних чи виробничих умовах;

·      за значенням у формуванні понять — спостереження, які здійснюються для:

  • виявлення зовнішніх і внутрішніх ознак, властивостей явищ та предметів;
  • встановлення взаємозв'язку властивостей явищ і предметів;
  • виявлення спільних та відмінних ознак класу предметів (явищ);

·      за тривалістю — короткочасні та тривалі (в природі, на навчально-дослідній ділянці, літні завдання, фенологічні спостереження);

·                    за формами  - організації  спостереження за об'єктами, які демонструє вчитель, індивідуальні, групові.

Програма з біології 6-го класу вказує на необхідність проведення учнями спостережень за рослинами в природі в осінній період, за ранньоквітучими та іншими рослинами, за розвитком пагона з бруньки, за ростом і розвитком рослин у природі, на навчально-дослідній ділянці, на полях, за життям рослин різних родин восени, за життям рослин - представників різних відділів у зимовий час.

У вимогах до знань і вмінь учнів 6-го класу передбачено вміння проводити спостереження в природі за сезонними змінами в рослинному світі і оформляти результати спостережень.

Щоб метод спостереження давав достовірні результати, необхідно навчати учнів спостерігати за біологічними об'єктами, бачити їх потрібні сторони, необхідні для формування біологічних понять, для встановлення теоретичних закономірностей. В іншому випадку учні недостатньо осмислюють спостережувані факти, фіксують лише зовнішні прояви, не вникаючи в їх суть, не завжди розуміють закономірності, що лежать в основі спостережуваних явищ.

Важливу роль в організації діяльності учнів при спостереженнях грає правильно поставлене завдання. При організації спостереження мені важливо чітко визначити його мету, правильно вибрати об'єкт, орієнтувати учнів на розгляд потрібних сторін, встановлення закономірностей явищ, їх сутності, причинно-наслідкових зв'язків. Причому на перших етапах завдання з проведення спостереженні повинні бути особливо чіткими і розгорнутими, з вказаною послідовністю дій учнів, орієнтуванням на фіксацію результатів спостереження у вигляді виконання малюнка, схеми, таблиці, формулювання висновку. Крім цього, я намагаюсь контролювати навчальну діяльність, перевіряти результати, допомагати робити висновки.

Завдання для спостережень за життям рослин у природі (екскурсії) повинні бути націлені на встановлення взаємозв'язку рослин з середовищем, на характеристику сезонних змін в рослинному світі, на з'ясування пристосованості рослин до життя в спільноті. У той же час завдання для спостережень у природі повинні містити елементи пошуку. Кожну ботанічну екскурсію я розглядаю як урок поза класом, у живій природі. При проведенні екскурсії намагаюсь використовати різні методи навчання: бесіди, розповіді, самостійну роботу учнів (спостереження, збирання гербарного матеріалу тощо). Під час екскурсії учні спостерігають за рослинами в їх природному середовищі, дізнаються про різноманіття рослин, особливості їх будови і місця існування. Наслідком є розвивання спостережливості учнів і активізація їх пізнавальної діяльності. Ботанічні екскурсії проводжу в різних фітоценозах: у лісі, на лузі, у парку. Об’єктами спостереження на таких екскурсіях є живі рослини в природних умовах зростання. Учні мають можливість самостійно знаходити потрібні для вивчення рослини, безпосередньо вивчають їх. Крім того, вони порівнюють будову й спосіб життя одних рослин з іншими , роблять висновки про причини виявленої подібності й відмінності, визначають спосіб життя рослин, які вивчаються тощо.

У кабінеті біології для застосування спостереження використовуються  живі об’єкти - кімнатні рослини (їх видовий склад підібраний так, щоб вони могли бути використані при вивченні певних тем і окремих питань курсу ботаніки). Кімнатні рослини дають змогу учням ознайомитись із зовнішньою і внутрішньою будовою рослин, їх біологією, можуть бути використані для постановки дослідів і проведення спостережень. Кімнатні рослини цінні тим, що серед них є представники різних екологічних груп, різних життєвих форм і родин, тому вони є прекрасним демонстраційним матеріалом при вивченні багатьох питань морфології, анатомії, фізіології рослин. Кімнатні рослини, які легко розмножуються, використовуються як роздатковий матеріал для проведення лабораторних робіт.

За умовами зростання кімнатні рослини можна поділити на чотири групи.

1. Водяні, або акваріумні, рослини (водорості, водяні квіткові рослини).

2. Рослини вологих тропічних лісів (бальзамін, бегонії, плющ восковий, драцена, жасмин, традесканція, фікус, тощо).

3. Рослини субтропіків (амариліс, аспарагус, гортензія, клен кімнатний, пеларгонія, хлорофітум тощо).

4. Рослини пустель (агава, алоє, бріофіліум, кактуси тощо).

На перших етапах вивчення біології спостереження мають в основному ілюстративний характер і діяльність учнів спрямована на сприйняття об'єктів в цілому, на виявлення особливостей будови рослинних організмів у зв'язку з навколишнім середовищем. Учні спостерігають за змінами рослин восени, за будовою рослинного організму, клітини, органів. Потім встановлюється зв'язок спостережень з раніше отриманими знаннями. За допомогою спостережень учні навчаються виявляти причинно-наслідкові зв'язки та встановлювати закономірності явищ.

Після того як будуть сформовані вміння працювати з мікроскопом, готувати мікропрепарати, знаходити спостережуваний об'єкт, учням для підвищення їх пізнавальної самостійності доцільно запропонувати завдання пошукового характеру. Так, вивчення рослинної клітини починається з розгляду великих клітин плодів томата спочатку неозброєним оком. Потім клітини томатів розглядаються під лупою. Перед розглядом клітин шкірки цибулі я завжди проводжу бесіду з використанням таблиці, моделі клітини, малюнка на дошці тощо. Тільки потім учні розглядають мікропрепарат і замальовують побачене в зошиті. Необхідно контролювати сприйняття учнів, переглядаючи їх малюнки, ставлячи запитання. Наприкінці уроку потрібно провести бесіду і запропонувати описати побачене під мікроскопом. У даному випадку спостереження носить ілюстративний характер, а діяльність учнів - репродуктивний.

На наступних уроках учні проводять спостереження мікрооб'єктів з більшою самостійністю і в пошуковому плані, з урахуванням складності досліджуваного об'єкта. Так, при вивченні внутрішньої будови листка учні спочатку розглядають лист неозброєним оком, відокремлюють шкірку з його нижньої і верхньої сторін, розглядають на світло і визначають її колір. Потім вчитель пояснює особливості будови шкірки листка, демонструючи при цьому таблицю, звертає увагу на форму клітин, товщину їх оболонок, щільність прилягання клітин один до одного, будову продихів. Після цього вчитель організовує пошукове спостереження шкірки листка під мікроскопом. За завданням вчителя школярі самостійно готують мікропрепарат шкірки з нижньої сторони листка, розглядають його під мікроскопом, знаходять продихи, підраховують їх кількість і описують особливості будови, знаходять безбарвні клітини, визначають їх форму і будову, порівнюють будову продихових і безбарвних клітин, замальовують їх, роблять висновки.

Вивчення сухих і соковитих плодів у 6 класі також проводиться за допомогою методу спостереження, але при цьому розглядаються макрооб'єкти. Однак учням при розгляді даних об'єктів важко без допомоги вчителя виділити суттєві ознаки плодів. Тому вважаю, що вчителю доцільно керувати спостереженням учнів за допомогою наступного завдання:

  1. Розглянути плоди, вибрати з них соковиті та сухі.
  2. Розглянути сухі плоди, розкрити їх. Описати внутрішній вміст плоду.
  3. Розрізати соковиті плоди. Описати внутрішній вміст плоду.
  4. Порівняти спочатку два соковитих (два сухих) плоди, а потім соковитий і сухий.

За допомогою методу спостереження учні якісніше усвідомлюють ознаки сухих і соковитих плодів, знаходять спільні риси і відмінності в їх будові.

Таким чином, завдяки оволодінню учнями методом спостереження за об'єктами живої природи можна надати діяльності учнів творчого характеру.

 

Список використаних джерел

 

  1. Викладання біології у профільних класах. Випуск 5. – Х.: Основа, 2010.– 208 с.
  2. Загальна методика навчання біології / За ред. І. В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.
  3. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство; Біологія. 5–9 класи. – К.: Вид. дім "Освіта", 2013. – 64 с.
  4. Остапченко Л. І., Балан П. Г., Матяш Н. Ю. та ін. Біологія. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів.- К.: Генеза, 2014.- 224 с.
  5. Позакласні біологічні заходи / Упоряд. Задорожний К.М. – Х.: Основа, 2010. – 127 с.
  6. Сучасні форми та методи навчання біології / Укладач Задорожний К.М.- Х.: Основа, 2010.- 142 с.
  7. Технології навчання біології / Упоряд. Задорожний К.М. – Х.: Основа, 2007. – 160 с.
  8. Шулдик В.І. Теорія та методика сучасного уроку біології. – Умань: ПП Жовтий, 2013. – 287 с.
Категорія: Оргнізація науково-дослідної роботи учнів на уроках та позаурочний час | Додав: AllaM | Теги: ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ Н
Переглядів: 379 | Завантажень: 10 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Тизерная сеть Ravlyk