Головна » Файли » Оргнізація науково-дослідної роботи учнів на уроках та позаурочний час

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ТА ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС
[ Викачати з сервера (101.5Kb) ] 19.02.2016, 22:52

Кобильник Олександра Михайлівна вчитель біології Медведівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Максима Залізняка Чигиринської районної ради Черкаської області

 

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ТА ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

 

 У дослідницькій роботі учнів велика роль відводиться  спостереженням. Якість спостережень залежить від чітко визначеного плану, теоретичної і практичної підготовки спостерігача. При проведенні дослідів і спостережень важливо навчити учнів правильно і логічно висловлювати свої думки, користуватися науковими термінами, положеннями для визначення якості проведенного досліду і спостереження.

 

У шкільному навчанні поряд з визначенням обсягу змісту навчального предмета і добором матеріалу для уроку велике значення мають методи викладання. Методи, які застосовано відповідно до змісту і віку учнів, забезпечують високу якість знань. Такі методи сприяють розвитку понять і умінь, міцності і усвідомленню знань, мають виховний вплив.

Основними методами вивчення біології є спостереження, порівняння, експеримент (дослід), моделювання.

На методах навчання біології відбивається специфіка методів наукового дослідження, що ними користується біологічна наука. Відомо, що серед багатьох методів наукового біологічного дослідження найбільш уживаними є саме спостереження й експеримент, тобто методи, пов’язані з безпосереднім вивченням предметів і явищ у польових, лабораторних умовах.

Спостереження – це цілеспрямоване, безпосереднє, чуттєве сприйняття предметів та явищ в їхніх природних умовах, без втручання у хід явищ, або відтворення їх у лабораторних умовах.

І. П. Павлов писав: «Спостереження збирає те, що пропонує природа; дослід же бере у природи те, що він сам хоче».

Основним джерелом знань, яких набувають учні, є спостереження, а не слово вчителя, хоч він керує всім пізнавальним процесом [1, с.107].

За строками їх виконання спостереження поділяють на дві групи: короткочасні й тривалі. Короткочасні повністю включаються до уроку; їх виконують із роздатковим матеріалом. Тривалі спостереження виконують головним чином у позаурочний час, але перебіг їх виконання й результати демонструють на уроці. Короткочасні спостереження учні проводять за завданням учителя на екскурсіях (наприклад, опис розрізу ґрунту, сезонних змін у природі, збирання рослин, що ростуть у певних умовах). Більш широко практикують тривалі фенологічні спостереження у природі й спостереження на шкільній ділянці[ 1, с.134-136].

Метод спостереження характеризується великою різноманітністю залежно від об'єкта вивчення. Один характер носить спостереження макрооб'єктів, інший - мікрооб'єктів. Спостереження в кабінеті біології відрізняються від спостережень у природі. Все це необхідно враховувати при визначенні характеру пізнавальної діяльності учнів. 

При проведенні спостережень діяльність учнів може бути організована або в ілюстративному, або в пошуковому плані. На перших етапах вивчення біології спостереження мають в основному ілюстративний характер і діяльність учнів спрямована на сприйняття об'єктів в цілому, на виявлення особливостей будови рослинних організмів у зв'язку з навколишнім середовищем. Учні спостерігають за змінами рослин восени, за будовою рослинного організму, клітини, органів. Потім встановлюється зв'язок спостережень з раніше отриманими знаннями. За допомогою спостережень учні виявляють причинно - наслідкові зв'язки, встановлюють закономірності явищ, проникають в їхню сутність.

Розвивати в учнів уміння спостерігати, досліджувати навколишню природу велику увагу приділяли ще представники класичної педагогіки. У свій час Я. А. Коменський вимагав, щоб процес навчання спирався на конкретні уявлення учнів, на безпосереднє сприймання навколишнього світу під керівництвом учителя. У дослідницькій роботі учнів велика роль належить спостереженням. Це складний процес, який спонукає до мислення, до дії. Якість спостережень залежить від чітко визначеного плану, теоретичної і практичної підготовки спостерігача.

Щоб успішно розвивати у дітей спостережливість, учитель повинен працювати за такими правилами

  1. Перед дітьми треба ставити зрозумілу, чітку і посильну мету спостереження.
  2. Спостереження має бути повним і детальним: треба навчити учнів помічати все істотне і в той же час всі деталі, але обов’язково ті, які зв’язані з поставленим завданням, з його метою. В цьому учневі має допомогти план спостережень, розроблений учителем за участю дітей.
  3. Успіх спостереження залежить від загального розвитку і від запасу попередніх знань про даний об’єкт.
  4. Спостереження повинні бути систематичними і планомірними.
  5. Характерною ознакою спостережень є зв’язок сприйняття з активним процесом мислення, що виявляється в порівнянні предметів і явищ, встановленні причинного зв’язку, відмінності між ними в умінні зробити теоретичні і практичні висновки
  6. При будь-яких спостереженнях учень обов’язково повинен вести систематичні записи в щоденнику спостережень і підбивати підсумки проведеної роботи.

Своїх учнів я намагаюся навчити не просто спостерігати за природою, а й записувати всі свої спостереження, проводити  невеликі наукові дослідження. Щоб кожний такий похід до лісу, в поле, до музею, був цікавим і корисним, я вчу дітей ставити перед собою мету. Головне, щоб кожна робота, кожний дослід не залишився без уваги господарського  дослідництва  дітей.

Кожному учню треба прищеплювати інтерес, щоб він бажав знати більше і відкривати для себе нове. Здобуті необхідні знання з різних галузей біології, учень повинен підкріплювати науково - дослідною роботою. Тільки на практиці можна підтвердити відомі факти, замислитись, чому це саме так, а не інакше, і поставити перед собою нові завдання.

Наукове біологічне дослідження пов'язане з численними технічними засобами проведення й фіксації (дослід, контроль, повторюваність, зважування, вимірювання, записи, замальовки, фото - і кінозйомки, збирання необхідних об'єктів, визначення, гербаризація, колекціонування, виготовлення мікропрепаратів тощо). Незважаючи на всю відмінність завдань наукового дослідження в галузі біологічної науки (відкриття нових фактів і закономірностей у живій природі) від вивчення біології у загальноосвітній школі, легко помітити, що методи викладання біології в школі все таки ознайомлюють учнів з деякими початками методики наукового дослідження, а я намагаюся навчити учнів правильно логічно висловлювати свої думки, користуватись науковими термінами, положеннями для визначення якості проведеного досліду і спостереження, систематично повторюю з ними  вивчений матеріал, акцентую увагу учнів на виконанні завдань творчого дослідницького характеру, адже метод спостереження в процесі вивчення рослин сприяє розвитку в учнів таких прийомів мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Разом з тим, учні засвоюють практичні уміння й навички (вимірювання, малювання, записи, фотографування, гербаризація та ін.). Спостереження можна проводити і в класі на звичайному уроці, і на лабораторних заняттях. Проведення спостережень передбачає постановку перед учнями мети спостереження, інструктування учнів учителем, проведення учнями запланованого спостереження, формування висновків.

Так, на перших етапах вивчення біології спостереження мікрооб'єктів носить ілюстративний характер. В класах з учнями, у яких сформовані вміння працювати з мікроскопом та які вже вміють готувати мікропрепарати, знаходити спостережуваний об'єкт, пропоную завдання пошукового характеру, які підвищують їх пізнавальну самостійність. Так, вивчення рослинної клітини починаю з розгляду великих клітин плодів томата спочатку неозброєним оком. Потім клітини томатів розглядаємо під лупою. Розгляду клітин шкірки цибулі передує розповідь з використанням таблиці, мікрофотографій, діафільму, моделі клітини чи крейдового малюнка на дошці по ходу опису будови клітини. Тільки потім учні розглядають мікропрепарати і замальовують побачене в зошиті. Під постійним контролем тримаю сприйняття учнів, переглядаю їх малюнки, ставлю запитання, а на завершення проводжу бесіду або пропоную описати побачене під мікроскопом. У даному випадку спостереження носить ілюстративний характер, а діяльність учнів - репродуктивний. На наступних уроках учні проводять спостереження мікрооб'єктів з більшою самостійністю і в пошуковому плані з урахуванням складності досліджуваного об'єкта.

Таким чином, завдяки оволодінню учнями методом спостереження мікро - і макрооб'єктів значно зростають можливості використання пошукового спостереження, надання діяльності учнів творчого характеру.

При вивченні різноманіття квіткових рослин учні спостерігають живі рослини або гербарні екземпляри з метою складання характеристики. Спостереження учнів організовується за допомогою спеціальних завдань. Причому на перших етапах учні працюють фронтально, спостереженню за рослинами передує бесіда про особливості родини з використанням таблиці. Поступово самостійність учнів у спостереженні за рослинами зростає: вони працюють без допомоги вчителя, з'ясовують  морфологічні особливості рослин, проводять їх визначення.

У розділі «Рослини» учні самостійно можуть проводити досліди і спостереження: «Умови прорастання насіння», «Дихання насіння», «Значення сем'ядолей в живленні проростка», «Вплив глибини загортання насіння на развиток проростка», «Розвиток бічних коренів», «Розвиток додаткових коренів», «Верхівковий ріст кореня», «Пікірування головного кореня», «Значення повітря  для дихання коренів», «Вбирання коренем води», «Ріст листків», «Дихання листків», «Випаровування води листками» «Розпускання бруньок і утворення пагонів, «Розвиток квіток і суцвіть», «Вплив запилення на розвиток плодів і насіння» та інші.

Так, до уроку «Випаровування води листям» закладаємо досліди, за допомогою яких з'ясовується сутність процесу випаровування і його залежність від умов середовища: досвід з листом пеларгонії, поміщеним у колбу, і дослід з п'ятьма судинами, в які поміщаються лист і гілочки пеларгонії. Учні спостерігають крапельки води на стінках колби, в якій знаходився лист. Ставлю запитання, що дозволяють  школярам зробити правильний висновок: з якою метою поміщають аркуш у колбу? Чому необхідно закрити горловину колби? Звідки на стінках колби з'явилися краплинки води? (Використовуючи таблицю внутрішню будову листка, школярі показують продихи, через які випаровується  вода). Вода охолоджена осідає на стінках колби у вигляді крапель. 

При вивченні внутрішньої будови листа учні спочатку розглядають лист неозброєним оком, відділяють шкірку з його нижньої і верхньої сторін, розглядають на світло і визначають її колір. Потім пояснюю особливості будови шкірочки листа, звертаю увагу на форму клітин, товщину їх оболонок, щільність прилягання клітин один до одного, будову продихів. Після цього організовую пошукове спостереження шкірки під мікроскопом. За завданням школярі самостійно готують мікропрепарати шкірки з нижнього боку листа, розглядають його під мікроскопом, знаходять продихи, підраховують їх кількість і описують особливості будови, знаходять безбарвні клітини, визначають їх форму і будову, порівнюють будову продихових і безбарвних клітин, замальовують їх, роблять висновки. 

Під час вивчені теми про ріст і розвиток рослин проводжу дослід та  спостереження, як впливає  світло і температура на розвиток рослин.
Горщики з насінням квасолі і пшениці  встановлюю в різних місцях: на світлі, в темному місці, на холоді, в теплому місці.

Ще один дослід закладаю  за 4 – 5 днів до уроку на тему «Проростання насіння». На зволожену тканину або вату викладаю 50 насінин (пшениці, ячменю). Посуд із насінням ставлю у тепле світле місце для проростання, регулярно зволожую. Учні спостерігають за кількістю пророслого насіння, визначають якість посадкового матеріалу.

Перед вивченням теми «Ріст і розвиток рослин» , ставлю перед учнями завдання виконати вдома дослід: в 4 стаканчики висадити насіння квасолі: в перший – цілу насінину, в другий – одну сім’ядолю, в третій – четверту частину сім’ядолі з зачатковими корінцем і листками, в четвертий – зачатковий корінець з листками. По закінченню спостереження за ростом і розвитком рослин, записати, яке значення мають сім’ядолі і запас поживних речовин для проростків.

Вивчення  сухих та соковитих плодів проводиться за допомогою методу спостереження, однак учням при розгляді даних об'єктів важко без допомоги вчителя виділити суттєві ознаки плодів. Тому необхідно керувати спостереженням учнів. Це можна робити за допомогою наступного завдання.

 1. Розгляньте плоди, виберіть з них соковиті і сухі.

 2. Розріжте соковиті плоди. Опишіть внутрішній вміст плоду.

 3. Розгляньте сухі плоди, розкрийте їх. Опишіть внутрішній вміст плоду.

 4. Порівняйте спочатку два соковитих (або два сухих) плоди, а потім соковитий і сухий. Відомості про сухі і соковиті плоди занесіть в таблицю.

 

Назва рослини

Плід сухий чи соковитий

Ознаки сухих чи соковитих плодів

Чим подібні і чим відмінні

помідор

 

 

 

горох

 

 

 

 

Зацікавившись питанням, чому у весняний час на кущах нарцисів мало квітів, разом з учнями ми провели спостереження за кущами квітів нарцисів, які ростуть на шкільній клумбі вже 8 років. Діждавшись, коли пожовтіють листочки, ми викопали цибулини, які знаходилися на глибині до 20 сантиметрів, хоча їх посадити так глибоко, звичайно, ніхто не міг. У багатьох рослин з родини лілійних цибулини з кожним роком все глибше занурюються в ґрунт, а нові утворюються вище старих (лілії, гіацинти, тюльпани, нарциси). Біологічна доцільність процесу втягування видозмінених стебел не викликає сумніву, оскільки забезпечує розміщення підземних запасаючих органів на оптимальній глибині, охороняючи їх від витоптування, висихання або вимерзання.

З цікавістю учні спостерігають, як світло впливає на напрям і ріст коренів плюща звичайного, одного з представників чіпких рослин. Стебла його легко піднімаються по стовбурах дерев, по скелях, цегляних стінах за допомогою додаткових невеличких коренів, які густою щіточкою виростають саме на тому боці стебла, який контактує з опорою. Проникаючи в дрібні щілинки, чіпляючись за нерівності, корені закріплюють рослину. При цьому новоутворені корені виявляють негативний фототропізм – вони завжди намагаються рости у напрямку до темного місця, яким найчастіше всього буває щілинка, заглиблення.

Повільно, мов антени локаторів, округлі листки кімнатної рослини пеларгонії повертаються до вікна. Власне, повертаються не самі листки, а змінює положення довгий зелений черешок, орієнтуючи листкову пластинку перпендикулярно до падаючого світла. Яскраво-червоні квітки суцвіття також орієнтуються до світла завдяки активним рухам квітконіжок. Побачити таку картину можна завдяки періодичному фотографуванню.

Ми провели спостереження і за дією геотропізму і позитивного гідро -тропізму коренів. У посудину із сітчастим дном, а саме сито, насипали тирси, піску, ґрунту шаром 5 см, висіяла насіння ячменю та гороху. Як тільки частина коренів проросла через сітчасте дно, посудину поставила похило. Приблизно під кутом 45 градусів до горизонту. Уже через кілька годин можна спостерігати згинання кінчиків коренів у напрямі до дна. Через кілька днів учні помітили, що корені та їх кореневі волоски ніби приклеїлися до сітчастого дна, яке для них є вологим субстратом. Звернули увагу і на те, що корені відхилилися від вертикального напрямку росту, і властивий їм позитивний геотропізм змінився під дією гідротропізму.

Цікаве спостереження за зміною орієнтації молодих листків, що розвиваються з бруньок яблуні, вишні, сливи, груші. На рослині для досліду вибрала кілька розпухлих бруньок, які направлені донизу. Якщо брунька направлена вгору або під деяким кутом до горизонту, листки розміщуються нормально, утворюючи розлогу розетку, ефективно сприймаючи падаюче світло. Здавалося б, що майбутнє розміщення листків на направленій донизу бруньці не буде сприятливим для них, так як вони мають бути зорієнтовані в бік ґрунту. Періодичне спостереження за формуванням листкових пластинок таких бруньок показало, що вони майже з самого початку розвитку повертаються верхнім боком угору, в напрямі до світла. Така спрямована орієнтація відбувається завдяки скручуванню і згинанню черешків. На рослинах можна було бачити ніби вивернуту розетку листків або листки, зворотно розміщені щодо кінця пагона.

У багатьох рослин активні рухи квіток, типу настій, зумовлюються змінами температурного режиму навколишнього середовища, тобто відбуваються термонастії. Підвищення температури впливає як посилення  світла, а зниження її – як настання темноти. Особливо велику чутливість до коливань температури мають квітки шафрана, тюльпана. Коли учні спостерігали за  квітами тюльпана, які принесли в тепле приміщення, то помітили  квітки розкрилися  майже на очах – протягом 2-4 хвилин.

Зацікавило учнів спостереження за надзвичайно чутливими й рухливими тичинками барбарису звичайного. За допомогою лупи побачили, що в звичайному стані тичинки зігнуті дугоподібно і ніби притулені до внутрішнього заглибленого боку пелюсток. Коли легенько доторкнулися до основи тичинок чим-небудь гострим, помітили, як тичинка починає згинатися, відхиляючись від пелюсток у бік маточки. Пиляк дуже часто при цьому точно попадає на приймочку і залишає на ній дозрілий пилок. Вважається, що тичинки барбарису звичайного є одними з найчутливіших утворень у рослинному світі.

Молодило звичайне має дуже цікаві пристосувальні рухи листочків своїх виводкових бруньок – «діток». Для спостереження взяли 5-10 дочірніх відсадок молодила і помістили у вологий пісок у різному положенні. Періодично спостерігали за змінами, які відбувалися з ними. Одні з них утворюють кілька коренів, які заглибились у пісок, починають вкорочуватися і повертати округле тіло листкової розетки в природне для рослини положення. Якщо соковиті листочки лежать на вологому піску, більше дістають води, помітно видовжуються і, як важелі, перевертають «дітку» молодила і корінці остаточно притягують її до ґрунту.

Спостереження за життям рослин і тварин нашого краю дозволяє реалізувати краєзнавчий принцип вивчення: вивчати види, найбільш знайомі учням, проводити селекційні роботи на місцевих видах рослин і тварин, що сприяє підвищенню пізнавального інтересу школярів до курсу біології, до пізнавання природи рідного краю, підвищує виховний потенціал біологічного навчання в цілому.

Важливе місце метод спостереження займає на екскурсіях в природу, де учні спостерігають рослини в їх природному середовищі, дізнаються про різноманіття рослин, особливості їх будови і місця існування, розвивається їх спостережливість і активізується пізнавальна діяльність. При підготовці до екскурсії, слід підібрати завдання для проведення учнями спостережень, диференціювати їх залежно від підготовки школярів. Завдання для спостережень за життям рослин у природі повинні бути націлені на встановлення взаємозв'язку рослин з середовищем, на характеристику сезонних змін в рослинному світі, на з'ясування пристосованості рослин до життя в спільноті. Завдання повинні надавати допомогу у виборі ділянки для спостереження, у визначенні об'єктів, у виявленні їх істотних сторін, у формулюванні висновків. У той же час завдання для спостережень у природі повинні містити і елементи пошуку.

В курсі біології тварин націлюю учнів на тривалі спостереження за розвитком жаб; за тим, як заселяють птахи гнізда та шпаківні навколо школи.  Наприклад, гусені білана капустяного, білана ріпакового, капустяну совку, учні знаходять на городах, збирають їх і спостерігають, як після завершення розвитку гусениці прикріплюються павутинками до верхньої кришки інсектарію, а гусениці совок закопуються в ґрунт і там заляльковуються. Далі метелики вилуплюються з лялечок через кілька тижнів, або лялечки зимують. Та їх можна активувати, помістивши на місяць у холодильник, а потім утримували за кімнатної температури. Аналогічні спо­стереження з точним фіксуванням помічених змін учні можуть виконувати як домашні завдання. Тривалі досліди й спостереження над тваринами пов'язані з вивченням їхньої поведінки. Найдоступніший для спостереження павук-хрестовик. Учні спостерігають, як плете павутину павук, замальовують послідовність формування ловчої сітки, описують поведінку павука у процесі первинного плетіння павутини, під час потрапляння мухи на павутину. Одна учениця спостерігала за розвитком кокона і підрахувала відсоток виходу молодих особин, які перший час жили на спині самки, дійшла до висновку, що поведінка молодих павучків інстинктивна, їх після проведення спостереження слід випустити. Дуже різноманітними є досліди на вироблення тих чи інших умовних рефлексів у тварин. Ці роботи також проводяться у позаурочний час, але результати їх використовують на уроці.

В курсі анатомії, фізіології та гігієни людини використовую самоспостереження. Вони не забирають багато часу, їх можна включати до уроків з різних тем. Самоспостереження допомагає учням краще зрозуміти будову тіла й процеси, що відбуваються в організмі. Так, вивчаючи тему «Органи руху», учні промацують у себе ключицю, плече, передпліччя, кисть, фалан­ги пальців стежать за роботою м'язів тощо.

До самоспостереження вдаються також при вивченні інших систем (дихальної, нервової), органів кровообігу, шкіри та органів чуттів. Експериментальні роботи проводяться в основному як позаурочні заняття (індивідуальні або групові).

Спостереження за кімнатними рослинами можуть бути короткочасними і тривалими. Короткочасні, зазвичай, організовуються на уроці. Тривалі ж спостереження проводяться у природі, на навчально-дослідній ділянці, фенологічні спостереження - вдома.

Найбільш різноманітними є спостереження на навчально-дослідній ділянці. Вони особливо тривалі і займають майже весь вегетаційний період, тобто все літо. Поставлене запитання або завдання учні розв'язують, порівнюючи результати досліду і контролю (дослідні й контрольні рослини і тварини перебувають в однакових умовах, крім однієї, що досліджується). Під час дослідження учні проводять точні спостереження з вимірюванням. Особливе значення має правильне фіксування спостережень і результатів дослідів у спеціальних табличках, що дає змогу порівнювати показники розвитку й урожайності дослідних і контрольних рослин та робити певні висновки.

Література

 

  1. Верзілін М.М. Загальна методика викладання біології

/ М. М. Верзілін, В. М. Корсунська – К.: Вища школа, 1980. – 347с.

  1. Монько Л. Екологія рідного краю / Л. Монько // Біологія. – 2014, лютий.
  2. Падалко С. Досліди на уроках біології / C. Падалко// Біологія. – 2011, серпень.
  3. Плющ М. Дослідницька робота учнів міської школи у теплиці

/ М. Плющ// Біологія. – 2006, січень.

  1. Миколайчук В. Дослідницька робота на колекційній ділянці // Рідна школа. – 2000, червень.
  2. Нікітенко Г. Досліди і спостереження в зоологічних гуртках / Г. Нікітенко // Біологія. – 2008. – №12.
  3. Шулдик В.Структура і методика уроків біології / В. Шулдик // Біологія. – 2005, грудень.

 

Категорія: Оргнізація науково-дослідної роботи учнів на уроках та позаурочний час | Додав: AllaM | Теги: ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ Н
Переглядів: 229 | Завантажень: 7 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Тизерная сеть Ravlyk