Головна » Файли » Оргнізація науково-дослідної роботи учнів на уроках та позаурочний час

Організація науково-дослідної роботи учнів на уроках та в позаурочний час
[ Викачати з сервера (24.8Kb) ] 19.02.2016, 22:45

Кардаш Надія Григорівна вчитель біології 

Литвинецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Канівської районної ради

Організація науково-дослідної роботи учнів на уроках та в позаурочний час

Про взаємну залежність людини і природи відомо здавна. Проте стосунки між ними стають дедалі напруженіші – надто вже згубно впливає наша господарська діяльність на довкілля. Сьогодні більша частина населення Землі відірвана від природи, адже живе в містах серед асфальту і залізобетонних конструкцій. Та й природа  все більше «пригнічується»: міста розростаються, вирубуються ліси, заболочуються ставки й річки, забруднюється земля, вода, повітря. А це ставить під загрозу добробут майбутніх поколінь [1].

Одним із важливих напрямків національної системи виховання є формування екологічної культури, гармонійних стосунків людини з природою. Необхідно якомога швидше виховати покоління людей із новим екологічним мисленням, які свято берегли б землю, воду, повітря, шанобливо і дбайливо ставилися до природи [2].

Успіху природоохоронної освіти сприяє науково - дослідна робота учнів, під час якої вони розширюють свій екологічний світогляд, оволодівають методами дослідження природи, накопичують певний досвід охорони природи.

 

Основні форми залучення школярів до дослідної діяльності

(з досвідуроботи)

На уроках та в позакласній роботі я стараюсь формувати в учнів почуття відповідальності за проблеми взаємовідносин природи й суспільства, стараюсь виховувати в учнів активну позицію шляхом залучення їх до дослідної діяльності. Саме пошукова, науково-дослідна, практична робота учнів створює те благодатне поле діяльності, де проявляються такі якості, як пізнання , самоосвіта, самовиховання, творчість та новаторство, тобто всі цінності що необхідні для становлення життєвої компетенції та творчості учнів.

Восени в українських селах достигає велика кількість гарбузів. З досвіду роботи, я переконалась, що вони можуть бути чудовим об’єктом для дослідницької роботи. Наприклад, члени клубу «Зелений світ», керівником якого є я, виконували дослідницьку роботу на тему «Підрахувати кількість насінин у плодах гарбузів та визначити їх середнє значення».

Дослідження проводилось за планом.

1. Попереднє вивчення об’єкта дослідження (практичне й теоретичне).

2. Добір літератури та робота з літературними джерелами.

3. Підбір екземплярів плодів  гарбузів для роботи.

4. Проведення підрахунку насінин .

5. Ретельний запис результатів підрахунку.

6. Обробка результатів підрахунку.

Підрахунок насіння у плодах гарбузів учні  проводили вдома. Роботу виконували в вересні - листопаді. Під час роботи використовували таке обладнання: ніж, блокнот, ручка, фотоапарат, тканина для сушіння насіння.

Виконуючи роботу, учні провели дослідження 40 плодів гарбузів. Гарбузи були різної величини. Вони не зустріли гарбузів з однаковою кількістю насінин. Кількість насінин варіювала від 289 до 688 штук. Середня кількість насінин, яку визначили за формулою  становила 427 штук.

Для виділення насіння з плодів гарбузів  еобхідно:

  1. розрізати плоди навпіл;
  2. вибрати насіння разом з плацентою – ниткоподібною масою в якій міститься насіння;
  1. промити насіння водою;
  2. покласти мокре насіння на тканину, щоб вона увібрала вологу;
  3. просушити насіння;
  4. відділити плівочку, перетираючи  насіння руками;
  5. покласти насіння у паперовий або тканинний мішечок;
  6. зберігати у сухому місці до наступного року.

У роботі використані такі методи: робота з літературними джерелами, спостереження, порівняння, підрахунок, математичний метод. З наукової літератури учні дізнались, що кількість насінин в плодах залежить від кількості насінних зачатків у зав’язі. У кожній насінині в зачатковому стані є вегетативні органи і резерв запасних поживних речовин [3].

У ході виконання даної роботи учні дізнались багато цікавого про гарбузи, навчилися виділяти з плодів насіння, визначати середню кількість насінин у плодах, дізнались про використання насіння та м’якушу гарбузів. Учні зробили висновок, що ця рослина невибаглива до умов вирощування, вирощується на території всієї України. На сучасному етапі розвитку нашої країни гарбузи – цінний корисний продукт харчування, доступний більшості українців [3] .

Мої вихованці проводили дослідницьку роботу з хризантемами на тему «Вивчення впливу видалення бічних пагонів хризантем на якість квіток основної гілки»

Хід дослідження був таким: викопали материнські кущі хризантем, які зимували у відкритому грунті, розділили та висадили 10 черешків з розрахунку 60-70 см між рядами й 20-30 см між рослинами в ряді.

Після вкорінення, виламали точку росту в усіх рослин, кожній рослині присвоїли номер. Коли бічні пагони виросли до 5 – 7 см, рослини поділили на дві групи: № 1-5 (контроль) залишили усі бічні пагони. У решти (№ 6-10) рослин видалили бічні пагони, крім 2-3. Ці пагони, які залишилися в дослідному варіанті, рівномірно розподілили на рослині. У міру цвітіння рослин, вимірювали діаметр суцвіття, дані заносили до блокноту, потім провели розрахунки та заповнили таблицю. Вона мала такий вигляд

Середній діаметр суцвіття на контрольних рослинах

№ рослини

Початок масового

цвітіння

Кількість суцвіть

Середній діаметр

суцвіття на рослині

1

14.10.2014

6

6 см

2

16.10.2014

11

6 см

3

18.10.2014

7

5,5 см

4

18.10.2014

9

6,5 см

5

21.10.2013

12

4.6 см

Середній діаметр суцвіття

5,5 см

 

Середній діаметр суцвіття на дослідних рослинах

1 (6)

12.10.2013

4

7 см

2 (7)

16.10.2013

5

8 см

3 (8)

18.10.2013

3

9 см

4 (9)

19.10.2013

4

8,5 см

5 (10)

21.10.2013

3

7,5 см

Середній діаметр суцвіття

8 см

 

Виконуючи дану дослідницьку роботу, учні зробили висновки: видалення бічних гілок впливає на величину квіток основної гілки. Потрібно ще більше використовувати хризантеми в озелененні територій шкіл, дитячих садочків, лікарень, будинків культури та інших громадських приміщень, офісів та промислових комплексів. Хризантеми приємно радують око перехожих пізньою осінню, підвищують нашу працездатність, поліпшують самопочуття .

Дослідницька робота з хризантемами дає можливість дізнатися дуже багато про ці прекрасні квіти. Також учні засвоюють певну методику вирощування рослин, учаться працювати з науковою літературою, а також інтерпретувати отримані знання, збагачують свій світогляд.

Дослідницька робота з хризантемами дає можливість дізнатися дуже багато нового про ці прекрасні квіти. Також учні засвоюють певну методику вирощування рослин, учаться працювати з науковою літературою, а також інтерпретувати отримані дані, збагачують свій світогляд.

Під час виконання роботи учні розширили свою загальнобіологічну підготовку, навчилися самостійно міркувати, виділяти головне, відчувати силу й радість особистих зусиль.

У роботі використані такі методи: робота з літературними джерелами, спостереження, порівняння, підрахунок, математичний метод. Робота виконана у власному господарстві. З наукової літератури учні дізналась, що кількість насінин в плодах залежить від кількості насінних зачатків у зав’язі. У кожній насінині в зародковому стані є вегетативні органи і резерв запасних поживних речовин [4].

Виконання таких робіт сприяє розвитку вміння учнів працювати із джерелами наукової інформації, дає додаткові можливості для розвитку логічного мислення, спостережливості, вміння робити висновки, формує гнучкість розуму, вчить зосереджуватися, самостійно міркувати, привчає до пошукової діяльності. Але ця робота має бути цілеспрямованою, цінність такої роботи дуже велика.

Сьогодні у країні виникає гостра необхідність виходу освіти на якісно-новий рівень, що відповідає потребам суспільства, яке динамічно розвивається. Сучасна школа повинна готувати учнів до життя й роботи в майбутньому. Найважливішими завданнями, які стоять перед сучасною школою є: розвиток самостійності, ініціативності, активної життєвої позиції, формування здібності підтверджувати теоретичні положення на практиці [5]. На мою думку, науково-дослідна робота учнів сприяє досягненню цієї мети.

 

Список використаних джерел

1. Бруновт Е. П. Самостоятельные работы учащихся по биологии: Пособие для учителя / Е.П. Бруновт, А.Е. Богоявленская. – М.:Просвещение, 1984.

2. Коваленко Н. Ф. Екологічне виховання на уроках хімії / Н.Ф. Коваленко // Хімія. Х.: Видавничагрупа «Основа». - 2011. - №3.

3. Сімченко Н. І. Розвиток життєтворчості та життєвої компетенції шляхом формування в учнів навичок науково-дослідної діяльності на уроках біології та в позаурочний час / Н. І. Сімченко // Біологія. – Х.: Видавнича група «Основа». - 2011. - №5.

4. Шведнюк Л. В. Формування екологічної культури учнів під час навчально- виховної роботи в школі / Л. В. Шведнюк // Біологія. - Х.: Вид.група «Основа». - 2014. - №4.

5. Шутка Є.В. Роль природничих екскурсій у підвищенні екологічної компетентності вчителів біології / Є. В. Шутка // Біологія. – Вид. група «Основа». - 2010. - №1.

 

Категорія: Оргнізація науково-дослідної роботи учнів на уроках та позаурочний час | Додав: AllaM | Теги: Організація науково-дослідної робот
Переглядів: 171 | Завантажень: 7 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Тизерная сеть Ravlyk