Тема: «Науки, що вивчають природу Методи вивчення природи.».
[ Викачати з сервера (48.4 Kb) ]28.06.2013, 23:11

Розробки уроків природознавства за оновленою програмою ПЕРЕГЛЯНУТИ

Природознавство 5 клас урок №1 Дата проведення уроку­­­­­­­­­­­­­­­__________________

Тема: «Науки, що вивчають природу. Методи вивчення природи.».

Мета.

Знаннєвий компонент

сформувати у п'ятикласників знання про науки, що займаються вивченням тіл та явищ природи, способи дослідження природи людиною та значущість природничих знань для життєдіяльності.

Діяльнісний компонент

1.сформувати в учнів знання про природничі науки, методи досліджень природи;

2. довести учням важливість природничих досліджень для життєдіяльності людини;

Ціннісний компонент

Формувати пізнавальну самостійність та вміння аналізувати навчальний матеріал ,висловлювати свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»;

усвідомлювати роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи.

Тип уроку: комбінований.

  • поняття і терміни: природничі науки, біологія, географія, фізика, астрономія, хімія, методи досліджень, вимірювання, спостереження, експеримент, моделювання, прилади природодослідника. 1

Методи і методичні прийоми: словесний (фронтальне опитування, бесіда, розповідь, пояснення, робота з підручником), наочний (демонстрація наочності), практичний (робота в зошитах).

Обладнання: прилади природодослідника, підручник, робочий зошит.

Л1тература для вчителя:

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Мотивація.

Учитель креслить на дошці (або заздалегідь готує великий плакат) таблицю за розділами «Природознавства, 5 кл.»:

1. РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС

3. РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ

4. РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

На уроці буде здійснено чотири міні-подорожі — анонси тем.

Завдання для учнів. Записувати в таблицю якомога більше запитань щодо змісту кожної теми (про що б хотіли дізнатися?)

3. Перевірка раніше засвоєних знань (підготовча

IV. Вивчення нового матеріалу

Класна кімната поділяється на чотири сектори, де учитель заздалегідь готує все необхідне обладнання для демонстраційного супроводу своєї розповіді. Також учитель може зазначити, що для здійснення подорожей необхідна лише уява, якщо її не вистачає, у класі-лабораторії існує допоміжний засіб — цукерки-пігулки «Фантазин» або«Уявлин», але вживати їх можна тільки один раз і термін їх дії — весь навчальний рік!

Вчитель бере будь-які карамельні цукерки.

1. Міні-подорож «Тіла і речовини, що оточують людину»

Все, що нас оточує,— тварини, рослини, річки, гори, моря, озера,

каміння тощо,— це все природа (або природні тіла).

Демонстрування та порівняння двох груп тіл:

колекція гірських порід та мінералів, кімнатних рослин та ін.;

годинник, олівці, термометр, телефон та ін.

Висновок: довкілля складне і різноманітне, воно складається із при-

родних тіл і предметів, створених людиною.

Демонстрування різних речовин: вода, пісок, скло, гума, цукор (вірту-

альне занурення у різні речовини).

Всі речовини складаються із крихітних частинок (молекул), ці част-

ки постійно перебувають у русі, навіть у тих речах, які нам здаються

нерухомими. Давайте уявимо, що ми — всередині води, і спробуємо

проїхатися на її молекулах; потім ми здійснимо подорож на молекулах

усередині гуми, піску та ін. Як ви гадаєте, на молекулах якої речовини

ми їхали швидше?

(Учитель нагадує дітям, щоб вони фіксували всі свої питання в таблиці.)

Висновок: усі ці речовини всередині не є суцільними, вони складаються з окремих невеликих частинок (молекул).

2. Міні-подорож «Світ явищ, в якому живе людина»

Демонстрування природних явищ (магнітних, звукових, хімічних, теплових та ін.):

«Кислотна атака» — на мушлю за допомогою піпетки крапнути 1–2 краплі столового оцту. Спостерігати, що відбувається. Обговорити спостережуване.

«Плаваючі магніти» — спробувати звести разом два однакових за розміром і формою магніти сторонами, що відштовхуються. Покласти між ними олівець і з’єднати дані магніти скотчем. Що відбудеться, якщоолівець витягнути? Чому?

«Чарівна мотузка» – у дні двох пластикових кухлів зробити невеликі отвори, через які пропустити кінці мотузки (довжина якої 2–3 м)

й зав’язати їх вузликами (рис. 1). Два учні беруть кухлі, стають на відстані 2–3 метри (так, щоб мотузка була натягнутою і нічого не торкалася).

Один учень приставляє кухоль до вуха, інший що-небудь тихо говорить.Що відбувається? Чому учні чують одне одного?

3. Міні-подорож «Небесні тіла»

У ч и т е л ь. З давніх-давен люди спостерігали за небом, зірками, планетами, Сонцем. Раніше люди вважали, що Земля розташована в центрі Всесвіту, а зірки й інші тіла обертаються навколо неї. Зараз за допомогою вчених ми знаємо, що Земля — це не більш ніж крихітна пилинка в безкрайому космічному просторі. Цей простір — Всесвіт (або весь матеріальний світ), організований певним чином. Яке ж місце у ньому займає наша планета?

На думку вчених, Всесвіт постійно розширюється. Це можна продемонструвати у такий спосіб: учитель бере повітряну кульку (це Всесвіт),малює на ній маленькі кола (галактики — частини Всесвіту), потім починає надувати. Учні спостерігають, що відбувається.

Можливі запитання учнів, занесені до таблиці:

Який вік Всесвіту? (Близько 15 млрд років)

Який вік Землі? (4,500 млрд років)

Чи є у Всесвіту межі? Наскільки великий Всесвіт?

Як ви вважаєте, чи є ще життя у Всесвіті?

Як далеко одна від одної знаходяться зірки?

Коли й хто вперше створив телескоп? (У 1609 р. італійський учений

Галілео Галілей)

4. Міні-подорож «Умови життя на планеті Земля»

У ч и т е л ь. Земля з її розпеченою внутрішньою речовиною вкрита,немов шкаралупою, земною корою, обгорнута, немов ковдрою, повітряною оболонкою. На межі цього кам’яного й газового шарів знаходиться тонка (за планетарними мірками) плівка, завтовшки всього

в декілька десятків кілометрів. Саме в цьому тонкому шарі вміщується весь наш світ, який ми вважаємо своїм домом. За його межі не випливають ні хмари, не вириваються урагани й тайфуни. Усередині нього знаходяться найбільші гори й найглибші океанічні западини, дивовижні

тропічні ліси та піщані пустелі. У нашому домі тісно переплітаються взаємодіють усі відомі нам світи: повітря і вода, каміння і живі організми, ґрунти й людина. Тут речовини перебувають у постійному русі:учора вони складали тіло ґігантського льодовика, сьогодні — організмлюдини. Тільки тут, в унікальному куточку Всесвіту, є всі умови для нашого існування!

Подорож фізичною картою світу:

1. Найбільший материк планети. (Євразія)

2. Найбільший півострів. (Аравійський)

3. Найбільший острів. (Ґренландія)

4. Найбільший океан. (Тихий)

5. Найвища гірська вершина світу. (г. Джомолунґма, або Еверест, 8848 м)__бесіда).
Займаючись перетворенням природи для задоволення своїх потреб, люди

вивчали різні природні явища. Наведіть приклади явищ, які відбуваються в живій

та неживій природі.

4. Мотивація навчання школярів. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Поясніть, для чого людям знання про природу? Що означає слово «природознавство»? Де можна використати в житті знання про природу? Як називають людей. які досліджують природу?

План (запис на дошці)

1. Природознавство як сукупність наукових знань про природу.

2. Природничі науки.

3. Найвідоміші дослідники природи.

4. Методи пізнання природи.

5. Сприйняття й осмислення учнями нового навчального матеріалу.

1.Розповгдь.

2. Робота з підручником.

Прочитати відповідний фрагмент статті, де висвітлюється коло явищ, досліджуваних кожною природничою наукою.

3. Пояснювальна бесіда.

Як називаються люди, які присвятили своє життя науковим дослідженням? (Вчені). Що вивчають учені-біологи, географи, астрономи, фізики, хіміки? (Де­монстрування портретів учених з короткою характеристикою їх внеску в розвиток відповідної науки). Наприклад,

I. Мічурін винайшов нові сорти сільськогосподарських рослин, Д. Менделеев створив таблицю хімічних елементів, I. Ньютон відкрив силу тяжіння, М. Коперник довів обертання Землі навколо Сонця, X. Колумб відкрив Америку).

4. Фізкультхвилинка.

5. Розповідь з елементами бесіди.

Вивчаючи природу, ми користуємося різноманітними методами пізнання: проводимо спостереження та аналізуємо результати, здійснюємо вимірювання, експеримент, моделювання (термінологічна робота). Якими приладами можна користуватися, щоб досліджувати природу? (Демонстрування приладів або їх зображення з короткою характеристикою їх призначення.)

6. Робота з підручником. Читання фрагмента статті про методи пізнання природи.

6. Узагальнення і систематизація знань»

А. Контрольно-перевірна бесіда.

1. Які науки вивчають природу?

2. Яку загальну назву вони мають?

3. Навіщо людина вивчає природу?

4. Які методи наукового пізнання природи використовує людина?

5. Які прилади природодослідника при цьому використовують?

6. Які прилади використовуєте ви для пізнання природи?

Б. Виконання завдань у робочому зошиті з обговоренням результатів.

Дайте відповіді на запитання.

1. Що можна вивчати за допомогою спостережень?

2. Що таке експеримент?

3. Які вимірювання проводять, коли вивчають природу?

4. З’єднайте стрілками дві колонки — припади природодослідника і відповідно те, що визначають за їхньою допомогою.

 

Компас

Температура

Терези

Напрямок вітру

Годинник

8

Сторони світу

Термометр

Об'єм рідин

Рулетка

Маса

Барометр

Час

Мензурка

Тиск повітря

Флюгер

Довжина

7. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок.

8. Д/з

 

Категорія: конспект природозн | Додав: AllaM | Теги: науки, Методи вивчення природи, природознавство 5 клас, що вивчають природу, конспект уроку
Переглядів: 9466 | Завантажень: 3069 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 1
1 лена   [Матеріал]
цікавий сайт!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]